Християнський табір у Голині об'єднав понад 200 дітей | ВІКНА. Новини Калуша та Прикарпаття

Другий рік поспіль на теренах Голинської церкви проходив християнський табір. Цьогоріч у ньому взяло участь 230 дітей віком від шести до шістнадцяти років. Молодші діти мали можливість також стати учасниками, але у супроводі своїх батьків. За самопочуття присутніх піклувався лікар Василь Гладенький.

"Минулого року у нас було 140 діток, — розповідає старший брат церкви Іван Мазурик. — Тепер учасників поділили на чотири команди: "Стефанія", "Дружба", "Миротворці", "Адреналін". За всіма наглядають 12 аніматорів. Я нарахував 33-х дітей з інших населених пунктів, зокрема: Брошнева, Калуша, Тужилова, Кропивника, Сівки-Калуської, Пійла, Новиці, Кадобної, а також близько 21, що тимчасово проживає в Голині. Для останніх, та й тих, що не мають змоги оплатити, а це 100 гривень вдень — перебування безкоштовне".

За словами Івана Мазурика, для дітей щодня є сніданок — чай і круасан та підвечірок — круасан та какао. Обід у місцевому ресторані, плюс заохочувальні солодкі призи за участь у змаганнях. Власник хлібопекарні Петро Мельник дає випічку за собівартістю, а ресторан “Рандеву” — 30% знижку на обід. Також сім'я Зьомковських з Чехії допомагала продуктами для солодкого столу, а їхній син трирічний Тадейчик, який був наймолодшим учасником, плакав, коли доводилось йти додому. Були випадки, коли у селі по своїх справах перебували батьки із дітьми з інших громад, але, почувши музику, приходили до храму та залишали на деякий час своїх чад тут.

Про мету табору розповів один із священників отець Микола Хомин:

"Цей християнський табір для поглиблення знань із релігії. Ці три дні маємо теми про віру, надію, любов. Стараємося донести їх до присутніх діток, посіяти те зерно, щоб воно в майбутньому проросло і дало гарні плоди. День розпочинаємо із Божественної літургії на котрій дитина має змогу отримати Святе Причастя. Впродовж наступних шести годин є ігри, змагання, естафети, банси, квести, а також майстер-класи. На останніх — малюємо та виготовляємо вервички. Звичайно, молимося за мир в Україні та припинення війни і повернення наших воїнів. Це не тільки відпочинок, але й черпання Божої науки".

Серед дітей таборувальників —і Юлія Шинкар з Калуша. Дівчина задоволена своїми "канікулами":

"Дуже весело і цікаво. Багато корисної інформації та нових ігор дізналася”.

Через фейсбук мама тужилянки Олесі Тернич довідалася про голинський табір і записала донечку.

"Мені шкода аніматорів, — сміється дівчинка, — адже у них велика відповідальність, бо нас багато і всі різні. А щодо моїх емоцій, то з радістю вставала зранку, щоб приїхати сюди. Тут так добре... а от коли приходила додому, втомлена лягала спати".

Аніматори також не приховують, що було не так легко, як уявляли. Адже кожна дитина індивідуальна і відповідно потрібен такий підхід, плюс були інколи різні побажання.

"Проте, незважаючи звідки прибули дітки, з нашого села чи сусідніх, чи із сходу, чи центру країни — всі виявилися дружніми", — підсумовує аніматор Валентина.

Шестирічна Ніна із Києва у Голинь приїхала з мамою, бабусею та дідусем та прийшла у церковний табір.

"Мені тут так сподобалась. Знайшла нових друзів. Обов'язково вдома розповідатиму про плюси цього літа".

Ольга із Харкова привела на подвір'я храму трьох своїх дітей — донечку та двох похресників. Каже, що побачила щось неймовірне.

“Дітям не заважав навіть дощ. У них очі сяяли і вдома вони не могли перестати згадувати денні події. Ніколи раніше не бачила такого в церкві. Але в цей час — це дуже відволікає, як дітей, так і нас дорослих. Я не вважаю, що зараз в час війни — це протипоказано, навпаки — наші діти (приїжджі) мають змогу хоч на якусь мить забути "свою історію".

Восьмирічна голинянка Анастасія Фуфалько дуже задоволена цими днями при церкві, каже, що була б не проти продовження.

"Я навчилась нових ігор, танців, багато інформації про Бога дізналася. Було весело, нових друзів знайшла, разом робили вервички для військових”.

Отець-декан Анатолій Козак, пояснює, що у час тривог, сирен та негативу через воєнні дії, знайшли саме такий спосіб, щоб частково розвеселити та підтримати підростаюче покоління.

"Ці три дні провели у духовній атмосфері з молитвою, іграми та новими знаннями. Були серед дітей і ті, родичі яких зараз на фронті, тому ми старалися відволікти їх від цих подій. І здається, з Божою допомогою, у нас все вийшло".

Ірина АНДРІЇВ, журналістка