Відвідувачі еко-садиби мають змогу і покататися верхи на поні та на возі, покупатися у річці Лімниці Тварин жінка придбала у луцької фермерки, яка виростила 24-х поні. Відкрити еко-садибу Богдану Смольську спонукнуло бажання відучити власних учнів менше сидіти у гаджетах, а більше часу перебувати на природі , де можна краще себе почувати і корисніше проводити час і дозвілля. Вістівчанка зустріла однодумця Андрія Багнюка з Боднарова, який вважає, що саме відпочинок і праця у селі дозволяє українцям залишатися енергійними та самодостатніми.
У коментарі "Вікнам" Богдана Смольська розповіла, що, перш ніж відкрити еко-садибу, хотіла людям показати, що є життя не лише на балконі, але і в селі, що можна ходити босоніж по траві, їсти власноруч вирощену продукцію і прекрасно себе почувати. Жінка зізналася, що відкрити еко-садибу фінансово не було важко, адже практично нічого не доводилося купувати: рослини і тварини вирощувала самостійно і до того, а з елементами декору на подвір'ї допомогли знайомі та сусіди.
Андрій Багнюк, який вже 8 років сповідує веганство і дотримується здорового способу життя, одразу зрозумів і підтримав задум Богдани Смольської. Свого часу, маючи поліграфічний бізнес в Івано-Франківську, вирішив вирощувати городину і правильно харчуватися, залучаючи до цього дітей та дружину. Зараз Андрій повністю відмовився від магазинної продукції і цукру, виготовляє пастилу, корисні солодощі і пресує олію. Цьому ремеслу навчив і Богдану. Проте жінка каже, що їй ще далеко до рівня Андрія Багнюка, проте досі намагається всьому навчитися жити і харчуватися здорово.
Гордістю та родзинкою еко-садиби є два поні — Ванесса та Брюс. У фермерки з Луцька Богдана придбала вагітну поні. Новонароджений Брюс виявився доволі буйним, копався та кусався. Поні пробували перевиховувати, проте стержень і характер тварини, врешті, залишилися незмінними.
Богдана Смольська стверджує, що поні не є вибагливими у догляді та харчуванні. Їдять овес, буряк, воду, траву. Головне — встати о 5-6 ранку. Тоді все встигає і день почнеться вдало. Допомагає доглядати за тваринами і чоловік. Звісно, потрібно часто прибирати кінський гній, адже відвідувачі еко-садиби часом не сприймають цей запах. До речі, господиня використовує мульчування ґрунту, який передбачає так зване укриття, поверхневе спушення землі. Використовує як сіно, так і гній.
Відвідувачі еко-садиби мають змогу і покататися верхи на поні та на возі, покупатися у річці Лімниці, пізнати історію рідного краю і просто зайнятися активним відпочинком. Особливо корисна їзда верхи на поні та спілкування з тваринами для дітей із особливими потребами.
— Так, звісно, відвідувачі приїжджають з сім'ями корисно проводити час. Проте зазвичай покатаються на поні і їдуть додому. Хотілося, щоб люди з більшим ентузіазмом відносилися до відпочинку на природі, — зазначає Богдана Смольська.
До речі, саме цього жінка навчає своїх учнів, які приходять на екскурсію до своєї вчительки на подвір'я, відволікаючись від ґаджетів та віртуального світу.
Власниця еко-садиби не приховує, що іноді хочеться все залишити, адже не завжди її справа приносить прибуток. Проте любов до тварин і природи все ж перемагає.
Боднарівчанин Андрій Багнюк та Богдана Смольська закликають берегти, цінувати природу та українське село. Адже Україна завдяки селу відроджується. Саме українська земля нас годує, поїть і дозволяє залишатися самодостатніми.
Ірина КМІТЬ, журналістка
Олександр ЗАЛІСЬКИЙ, оператор