"За рідне місто до кінця ми боремось!" Це один із зарядів нашого руху і це не просто порожній звук. Цей заряд — наш обов’язок стати на захист рідного міста та Батьківщини. Зараз велика частина нашого фанатського руху бореться за Незалежність і цілісність нашої держави. І Роман не став винятком", — ідеться Фейсбук-сторінці "Прикарпатські Ультрас".
До початку повномасштабної війни Роман Ткачешак варив смачну каву, пластував, займався виховництвом молоді і був частиною славнозвісного пластового куреня "Лісові Чорти". Роздумів, чи буду захищати батьківщину не було. Як по нотах, в перший день, з самого ранку, зібрався і одразу був саме там, де треба.
— Щоб нікому нас перемогти не удалось.
Основне завдання у Романа — це аеророзвідка. Тут потрібна уважність та точність не менша, ніж коли в каву додаєш молоко, щоб зробити ваше улюблене лате. Так, з холодною головою розпочинає процес, щоб потім плавно та вчасно зупинитись.
— І в мене це виходить дуже добре, не сумнівайтесь. Як і кава.А ще в нас на війні з’явився справжній побратим — вівчарка Дика. Заїхали якось на позиції, а там було декілька псів. Один пес і прив’язався до нас. Тепер, коли ворожа артилерія починає працювати по нас, Дика відчуває це і одразу ховається в укриття. Її чуття нас ще жодного разу не підводило. Вівчарка стала повноправним бійцем нашого підрозділу, адже свої задачі виконує бездоганно.
Аеророзвідник передає вітання всім фанатам "Прикарпаття":
— Не сваріться між собою, вірте в ЗСУ та нашу з вами перемогу — вона близько. При можливості допомагайте волонтерам.
Привіт футболістам та персоналу рідної команди. Ми вас не підводимо тут, а ви вже якось не підведіть нас на футбольному полі. Зелено-Жовті! Прикарпаття! Станіслав!