Франківчанин Микола Науменко мріяв відкрити кав'ярню, однак війна перекреслила всі плани Встиг подорожувати, побачив в одній мандрівці кав’ярню на колесах. Ідея припала до душі. Готувався до відкриття такої кав'ярні, щоб бути мобільним та пригощати людей кавою саме в тих місцях, де є найбільша потреба. Проте війна внесла свої корективи та стало якось вже не до кави.
Пішов на війну, бо не бачив іншого вибору — хто як не я, маю захищати свою Батьківщину?! Більше злості додав той факт, коли "прилетіло" в рідне місто, зізнається «Наумич», інформують "Вікна" з посиланням на "Прикарпатські ультрас".
Хлопець зараз воює у мінометній батареї, наближаючи перемогу. Проте основне завдання військового — це евакуація людей з поля бою, транспорт та логістичні завдання. Ну і каву варить тепер не в блискучий турці, а в польових умовах та п’є її з побратимами, поки що не з охайних горнят, а з суворих військових залізних банячків.
Після війни планує все ж відкрити кав'ярню на колесах. Об’єднає дві пристрасті — каву та автомобілі, в одну добру справу. Також захисник хоче сходити в гори, відпочити духовно. А ще задумав податися у подорож Європою на автомобілі.
Коли «Наумич» сумує, то думає про майбутні мандрівки:
"Коли сумує на війні, то прокладає маршрути своєї майбутньої мандрівки. Знає, що сплановано це не буде, а швидше спонтанно буду гнати кудись, де лежить серце, а не плани та карти. А ще хочу на футбол, дуже сильно сумую за першим сектором “Руху” та романтикою виїздів".
Франківчанин передає вітання тим, хто в тилу, і закликає в часі війни поводитися стриманіше:
«Вітання найщиріші всім, хто в тилу. Не забувайте, що в нас в країні війна, тому деколи варто поводитись трошки стриманіше. Вірте в Збройні Сили, донатьте військовим і ми переможемо! Обов’язково. А ви вже нас, в тилу, не підведіть».
