Християни, які живуть за Юліанським календарем, святкують Преображення 19 серпня. Святі отці називали це свято другим Богоявленням. У народі ж свято називають Спасом, пише zahid.espreso.tv.
Преображення, згідно з Євангелієм, відбулося перед голгофськими стражданнями Ісуса Христа. За 40 днів до розп'яття на хресті Ісус Христос піднявся на гору разом з трьома своїми учнями — Петром, Іоанном та Яковом. Традиційно Преображення пов’язують з горою Тавор. Однак в Євангеліях немає жодної згадки про назву гори, де відбулося Преображення.
Там Христос молився, а втомлені учні заснули. Коли ж прокинулися, то побачили, що Ісус Христос преобразився: лице Його сяяло неземним світлом, а одяг став сніжно-білим. Поруч з’явились пророки Мойсей та Ілля й почали розмовляти з Ісусом. Згодом велика біла хмара накрила їх, і пролунав голос Бога Отця:
"Це Син мій улюблений, що його Я вподобав. Його слухайтеся".
У момент преображення Господь дав можливість трьом апостолам побачити поєднання двох природ у Христі: божественної і людської. Однак він заборонив своїм учням щось розповідати іншим про побачене. Спустившись з гори, Христос звелів своїм супутникам збирати яблука, щоб його Батько міг їх освятити.
У народі це свято ще називають Яблучним спасом, бо у цей день традиційно люди йдуть до храму, де освячують перші плоди, серед яких – яблука, сливи, груші тощо.
В давнину наші предки відзначали наприкінці літа свято урожаю. Це дає підставу вважати, що коріння свята сягає дохристиянських вірувань.
Найбільше на освячення яблук чекали матері, у яких померли діти, й дочки, у яких померли матері, так як, за народними віруваннями, яблука їм можна було їсти тільки після Спаса.
У цей день не можна виконувати домашню роботу, лаятися та вбивати комах — мух, комарів, мошок і інших жучків, бо це вважається поганою прикметою і може принести нещастя.
