Як калуську сіль по Лімниці і Дністру до Галича сплавляли

Днями відпочивальники, які прийшли на Лімницю трохи освіжитися від серпневої спеки, стали свідками неординарного дійства: двоє хлопців у старовинному вбранні зносили з берега мішки і вантажили їх у човен. А керував ними дядько у не менш чудернацькій накидці.
Переглядів: 2574
Оскільки одним із основних центрів соляного трафіку тих часів був саме Калуш, перформанс стартував на берегах Лімниці

Так почався історичний перформанс "Транспортування калуської солі по Лімниці і Дністру до Галича". Ідею відтворити події Середньовіччя запропонував генеральний директор Національного заповідника "Давній Галич" Володимир Олійник, який вирішив таким чином привернути увагу до історії солеваріння на Прикарпатті, інформують "Вікна".

Оскільки одним із основних центрів соляного трафіку тих часів був саме Калуш, перформанс стартував на берегах Лімниці.

— Сьогоднішній захід буде добрим початком співпраці Калуша та Галича якраз у сфері історичних досліджень, — каже міський голова Калуської громади Андрій Найда. — Надалі можна буде проводити, скажімо, спільні тематичні фестивалі. Одна з версій походження назви міста — це соляне джерело, звідки наші предки вибирали ропу і виварювали сіль. У нашому регіоні дуже поширене прізвище Зварич. Робітників, які виварювали сіль, називали зваричами. Калуш сьогодні більше відомий через калійну сіль, яка необхідна для калійних добрив. Цілком можливо, що ми у недалекому майбутньому повернемося до їх виробництва. Нещодавно до Калуша переїхала ДУ "НІОХІМ". Це одна із провідних інжинірингових компаній з проєктування хімічних виробництв з одночасним забезпеченням екологічної та промислової безпеки підприємств. Більше того, "НІОХІМ" — це єдина в Україні установа, яка комплексно виконує науково-дослідні, проектні та конструкторські роботи з реконструкції виробництв продуктів основної хімії. Тому, я думаю, що Калуш і надалі продовжуватиме історію солеваріння.

Відтворили події тисячолітньої давності актори молодіжного театру «Silentium» Олександр Довбенко, Андрій Суслик, Ігор Мудрик, Сашко Заліський та керівник театру Дмитро Карачун, який виконав роль Данила Галицького. А також брати Андрій та Микола Бацвіни, які у Галичі "купували" калуську сіль.

— Найважче було підібрати костюми, — поділився режисер театру "Silentium" Дмитро Карачун, — адже автентичність  середньовічного одягу мала бути витриманою для максимального реконструкції подій того часу. А текст і дії учасників перформансу — це чистий експромт. Хтозна, може й насправді усе відбувалося саме так, як ми це показали.

Під час відтворення подій на березі ріки Лімниця завантажили на човен мішки із сіллю, видобутою у Калуші, і відправили до Галича. Процес супроводжувався розповіддю старця про способи виготовлення солі і її важливість у період Середньовіччя. Розвантажили дороговартісний вантаж на набережній Дністра у Галичі. А зустрічав його сам Данило Галицький, який слідкував, щоб потрапив він саме туди, куди потрібно. Адже сіль тоді була й справді на ціну золота і могла бути здобиччю грабіжників чи ворогів Галицьких земель.

Ігор МУДРИК, журналіст

Олександр ЗАЛІСЬКИЙ, оператор