Булгаков, по суті, є одним із предтеч цього горезвісного "русского міра", переконані в НСПУ Замість цього Секретаріат НСПУ пропонує створити музей видатного українського композитора Олександра Кошиця, який мешкав у цьому будинку до 1906 року, і його заслуги як українського культурного діяча є дуже вагомими не лише для України, а й для всього світу.
Як відомо, нещодавно з фасаду жовтого корпусу Київського університету зняли пам’ятну дошку, присвячену російському письменнику Булгакову. Прохання про вилучення цієї дошки подала освітня організація «Експертний корпус», яка висвітлює культурно-історичні теми. Представники цієї організації довели, що Булгаков є ідеологом «русского міра», йдеться у заяві Секретаріату НСПУ.
"...чи може — після жаху смертей і руйнувань, який чинить росія в Україні, після проявів геноциду і намагання знищити українську державність, – чи може в самому центрі Києва й далі працювати музей письменника, який люто ненавидів Україну і її незалежність, а також паплюжив, як тільки міг, її у своїх творах, наприклад, у романі "Біла гвардія" (1925 р)?!", — зазначають у Спілці письменників.
Булгаков, по суті, є одним із предтеч цього горезвісного "русского міра", і це яскраво відбито в його небезпечних книжках, де він оспівав і возвеличив не лише царат і монархію, а й нелюдську жорстокість, яка притаманна росіянам і є основною рисою російської нації. Його зневажливе пихате ставлення до України викликає тільки щирий гнів і відчуття огиди, ідеться у зверненні.
Функціонування музею Булгакова в наш час доводить, що держава утримує й опікується закладом, який зберігає пам’ять про одного з найпідступніших ворогів України — Михайла Булгакова, переконані у Спілці письменників.
НСПУ вимагає закрити музей Булгакова; всі музейні експонати передати на архівне зберігання в Національний музей літератури; у приміщенні, де розміщувався музей Булгакова, створити музей видатного українського композитора Олександра Кошиця, який мешкав у цьому будинку до 1906 року.
Довідка. Олександр Антонович Кошиць (Порай-Кошиць) (1875 — 1944) — український хоровий диригент, композитор, етнограф та письменник-мемуарист.
Українська республіканська капела Олександра Кошиця успішно гастролювала європейськими столицями: їй з 1919 року аплодували Чехословаччина, Австрія, Швейцарія, Франція, Бельгія, Нідерланди, Велика Британія, Німеччина, Польща, Іспанія.
В Україні Кошиця вшановують за внесок у розвиток національної культури та за її поширення за кордоном. Шанувальники творчості вважали його генієм як за життя, так і тепер: іноді історики та мистецтвознавці Черкащини вважають, що їхня земля подарувала світові дві неповторні особистості — Шевченка та Кошиця. Першого знають усі; другого — переважно за кордоном.
