Військовослужбовцями не народжуються, військовослужбовцями — стають. У цьому переконаний командир відокремленого кулеметного взводу Назарій Кішак.
Цей процес відбувається по-різному. Комусь важко призвичаїтись до дисциплінованого життя, а хтось — крокує ним впевнено з першого дня.
"Останній випадок яскраво змальовує моїх кулеметників. Більшість з них без попереднього бойового досвіду, але з величезним бажанням захищати свою державу. Що, насправді, важливіше за всі вміння", — зазначає командир.
Кулеметник Руслан Болотинюк "Лайт" прийшов у лави ЗСУ добровільно. Розуміючи реальну ситуацію в країні, вирішив, що потрібній своїй державі у війську. Бойового досвіду не мав, ба більше, — навіть не служив. Але це не завадило йому стати частиною великої рушуйної машини правди і справедливості — Збройних сил України.
Спершу хлопець був розгублений, військова справа для нього була новою, незнайомою до того.
"Та з кожним днем я бачив як він вчився, розвивався і ріс як військовий. Мені видалось спостерігати картину, як з юного молодого хлопчини формується доросла свідома людина", — пише командир.
Крім прямих обов‘язків кулеметника, "Лайт" виконує не менш важливу та необхідну роботу — аеророзвідку: виявляє ворога через дрони. За весь час перебування у "гарячих точках" побратим виявив десятки ворожої техніки, складів з боєприпасами та місць дислокації ворожої піхоти.
"Відправляючись на бойові завдання в одній групі з "Лайтом", я впевнений у ньому на всі сто відсотків. Я довіряю йому і можу покластись на нього, як на самого себе. Більше ніж друг, більше ніж побратим, як брат. За честь служити разом", — запевняє Назарій Кішак.