У Львові сім’ї поступово отямуються, знаходять друзів і навіть родичаються Серафимко з Харківщини та Сергійко з Миколаївщини сьогодні вимушено проживають разом у прихистку для внутрішньо переміщених осіб, який відкрив із партнерами благодійний фонд "Твоя Опора", повідомляють "Вікна" з посиланням на благодійний фонд "Твоя Опора".
Кілька днів тому Серафимку виповнився рік. Разом із батьками та бабусями хлопчик переїхав із Харківщини, але там досі залишається його дідусь, який навідріз відмовився покидати дім.
"Не так ми уявляли перший день народження сина, — з сумом каже мама Серафимка, Даша. — Але я вдячна, що ми живі-здорові і моя дитина у відносній безпеці. Дуже чекаємо, коли на рідній Харківщині стане спокійніше, аби повернутися і зустрітися з дідусем".
Ще один хлопчик, Сергійко, народився за три місяці до війни. Приблизно стільки ж малюк разом із батьками провів у підвалі, поки родина не виїхала з окупованої частини Миколаївщини.
“Вдома ми майже не спали. Я боялася заплющити очі і більше не побачити свою сім’ю, — зі сльозами на очах пригадує Наталія, мама Сергійка. — Та й дитина, якій на той момент було лише півроку спала всього по три години на добу. Це ненормально. Залишатися і жити весь час у підвалі ми не могли”.
Сьогодні обидва хлопчики проживають у львівському прихистку, який організував разом із партнерами благодійний фонд "Твоя Опора", а з ними ще більше сотні осіб з Херсонщини, Луганщини, Донеччини та інших областей. У прихистку обом родинам схвалили довготривале проживання, оскільки змоги орендувати окреме житло вони не мають.
У Львові сім’ї поступово отямуються, знаходять друзів і навіть родичаються. Так, кілька днів тому Серафима та Сергійка похрестили в одній з найстаріших церков міста, а хрещеними стали керівниця прихистку Вікторія та ще одна його мешканка Надія.
“Я одна з тих людей, які сьогодні живуть у прихистку, — каже його керівниця Вікторія. — Я з селища Клавдієво, що на Київщині, в 19 кілометрах від Бучі. На Західну Україну, як і більшість, їхала на початку війни. Бо залишатися там було надзвичайно небезпечно. У Львові я знайшла роботу. І це, мабуть, доля. У прихистку я зустріла багато чудесних людей, яким довелося пережити багато горя. І тут у мене з’явився перший хрещеник Серафим”.
Попри всю біду, яку росія принесла у їхні життя, жінки не втрачають віри у щасливе майбутнє та близьку перемогу. Хочуть якомога швидше повернутися додому, але щоби там майоріли виключно синьо-жовті прапори.
"Усі ми з різних областей, особисто я з Херсонщини, — ділиться ще одна хрещена, Надія. -— Але відтепер ми одна велика родина. Я переконана, що навіть повернувшись колись додому, ми будемо спілкуватися. А Львів назавжди залишиться нашим прихисток і другим домом для дітей".
Контактний номер: 096 312 87 08 (Viber, WhatsApp, Telegram).
Прихисток працює цілодобово. Заселення можливе з 6:30 до 21:30 щоденно.
