Група з 20-ти українців і поляків верхи на конях має пройти маршрутом Чивчино-Мармаросами: урочище Перкалаб — село Явірник, частина якого пролягає попри смугу україно-румунського кордону — усього 65 км за чотири дні.
Наразі стартував другий день проєкту, подолано 25 км, пише учасник маршруту, журналіст "Верховинських вістей" Роман Клим, інформують "Вікна".
Маршрут проліг на 99% попри самісінький україно-румунський кордон. Вирушивши з Веснарки, учасники кінної експедиції пройшли через полонини Венґерка, Палениця (найбільше плоскогір’я в Україні), урочище Баби, гори Коман і Команова; далі були полонини Пір‘є, Мале Пір‘є, Лостун, Ріжовата, Брюсний. За сім годин добралися до мальовничої полонини Попадя, з якої відкривається приголомшливий вид на гору Чивчин.
"Досвіток на полонині Веснарка виявився багатообіцяючим. Сонечко нарешті пробило хмаризну і, як гадалось, назавше подружиться з недільним днем. Поки ми снідали, а коники очікували сідлання в далеку путь, насунувся дощик: навіть дві масивні райдуги зійшли, взявши в обруч небокрай, розповідають учасники проєкту. До слова, дощ кільканадцять разів протягом маршруту, щоправда, з помірною силою, вказував на той факт, що надворі — осінь, і промінчикам сонця лише іноді давав дозвіл з’являтися в небі на фантастичними Чивчино-Мармаросами", — поділився враженнями Роман Клим.
Після смачнезного боґрачу і грибно-м’ясних варіацій на Веснарці на вечері на Попаді влаштували справжнє свято шлунку: бануш зі шкварками і бринзою, грибна смажка і різні закуски плюс файна джинджурівка.
Проте не обійшлося на довжелезному маршруті без прикростей, зізнається Роман Клим.
"Наш "ГАЗ-66" не спокєгав у горбі під Лостуном. Слава Богу, співробітники НПП "Верховинський"зорієнтувалися в ситуації і викликали на допомогу ЗІЛ з недалекої локації, який і витягнув наше авто зі, здавалось би, безнадійної ситуації"
Наразі коники вже відпочивають, адже разом в учасниками експедиції їм доведеться подолати не менш дистанційний відтинок маршруту — до полонини Керничний.