Спочатку планували замовляти литі чавунні буржуйки, однак вони є важкими і дорогими За словами сільського голови, у зв’язку з наближенням холодів перед волонтерським рухом постають нові виклики. Було проведено аналіз щодо кількості військовослужбовців по усіх селах Верхнянської громади та узагальнено їхні потреби. Також при можливості військові телефонують родичам, волонтерам та надають свої запити. Відтак завдання громади — належним чином на них відреагувати, інформують "Вікна".
Михайло Маліборський нагадав: з початку війни в громаді було утворено волонтерський штаб. Він акумулював допомогу, яку передавали закордонні благодійники та збирали мешканці громади. Зі штабу регулярно доправляли допомогу на передову. Зокрема, з початку війни за кошти мешканців було закуплено 20 одиниць техніки для потреб Збройних сил України: частину передали через військкомат, частину — військовослужбовцям з сіл громади. Зараз автівку виконують свої завдлання на фронті. Також громада закуповувалв спорядження: тепловізори, біноклі, квадрокоптери, бронежилети, розгрузки тощо. Зокрема, розвантажувальні жилети шили у швейному цеху на території громади. Згодом, повідомив Михайло Маліборський, військовослужбовці були централізовано забезпечені якісними розгрузками і бронежилетами, тож потреба у пошитті відпала. Однак якщо будуть запити, то швейних цех готовий відновити роботу.
Зараз найбільш затребуваними на фронті є термобілизна і буржуйки. За словами Михайла Маліборського, спочатку планували замовляти литі чавунні буржуйки, однак вони є важкими (80 кг, фактично стаціонарні) і дорогими (4 тис. гривень). Іншу форму підприємство наразі виготовити не може, а для фронту потрібні легші і мобільніші буржуйки. Тож вирішено робити їх зі сталі. У громаді замовили стальну трубу і починають зварювальні роботи.
На початку війни програма з тероборони Верхнянської сільської ради передбачала 1 млн гривень. Кошти використали на необхідне для ЗСУ. Зокрема, купували дизельні генератори, бензопили та інші господарчі товари, пально-мастильні матеріали тощо. На наступній сесії планують внести зміни до програми.
"Мусимо купувати потрібне", — пояснив Михайло Маліборський.
Вже двічі працівники бюджетних установ Верхнянської громади перераховували свій одноденний заробіток на потреби Збройних сил України. Перший раз таким чином акумулювали 73 821 гривню, які передали ГО "Молодий господар". За ці кошти було закуплено господарський інвентар, автомобіль, арматурк для будівництва бліндажів (зі зварювальними роботами допомогли учні Калуського ВПУ-7). Також 7 вересня закупили термобілизну на 22,5 тис. гривень. Залишок коштів на рахунку ГО "Молодий господар" становить 2900 гривень.
Наступного разу зібрали 15 тис. гривень одноденного заробітку. Сума вийшла невеликою, оскільки освітяни перебувають у відпустках. Відповідно, освіта не перерахувала кошти — лише бюджетні установи. Усю суму передали іншій громадській організації — "Наша Збора". Причому більшу частину коштів вже використали: 5 тис. гривень — на пальне, і стільки ж — на автомобіль. Залишок становить 5 тис. гривень.
Таким чином на рахунках обох громадських організацій залишилося менше 8 тис. гривень. Сума невелика, і це, за словами сільського голови, може негативно позначитися на можливості допомагали військовим. Відтак Михайло Маліборський звернувся до мешканців, людей, які допомагали з-за кордону з проханням про допомогу.
"Тяжко всім, розумію. Дехто зарплати немає, дехто на пенсії виживає. Але пам’ятаю початок війни, ми зробили таку роботу і хотіли б не зупинятися і перед цими викликами, не залишити наших хлопців. Перемога буде, але їм вже дещо треба, з чим ми можемо допомогти", — зазначив голова Верхнянської громади.