Львівські науковці розробили бинт, який здатен зупинити артеріальну кровотечу

У Львові науковці спільно зі студентками розробили бинт, який може зупиняти артеріальну кровотечу та надійно захищає рану в разі довгого транспортування пацієнта.
Переглядів: 249
Такий винахід стане у пригоді нашим бійцям.

Бинт пройшов перший етап тестування і він виявився вдалим, тож нині чекає на остаточне погодження медиків, інформують "Вікна" з посиланням на сайт "ТСН".

Ще один винахід "Львівської політехніки", який вже активно застосовують на передовій наші бійці, — гідрогелеві пов’язки. Вони стають у пригоді у разі опіків, а також загоюють рани.

Щодо розробленого бинту, то він — аналог відомого у всьому світі препарату, який зупиняє кров при тяжких ранах. Однак, які компоненти науковці використали у своїй розробці — таємниця.

"Ми хотіли зробити особливістю нашого бинта те, щоб він утворював міцний механічний тромб. Навіть коли кровотеча знову розпочнеться, кров не витікатиме назовні", — розповідає Соломія Капаціла, студентка Національного університету "Львівська політехніка" з наукової групи, що розробила цей бинт.

За її словами, на передовій така пов'язка здатна врятувати життя. Мова про артеріальну — найбільш небезпечну кровотечу. Під час поранення бійцям накладають турнікет, який перетискає кінцівку і таким чином зменшує крововтрату. Але якщо до лікарні їхати далеко і турнікет надто довго перетискає руку або ногу — в тканинах починається процес відмирання. Це може призвести до ампутації. Кровоспинний бинт дозволяє послабити турнікет і зберегти кінцівку.

"Це дуже важливо, адже в сучасних реаліях транспортування бійця з нульової відмітки до тої, де йому може надати допомогу кваліфікований хірург, це триває дуже довго", — каже Соломія Капаціла.

Кровоспинний бинт — ще на стадії клінічних досліджень. А от гідрогелеві пов’язки, які допомагають загоєнню ран, тут вже виготовляють та передають бійцям.

"Вже є чотири повідомлення з передової дуже ефективного використання при опіках від фосфорних бомб", — розповів доктор хімічних наук Національного університету "Львівська політехніка" Володимир Самарик.

Такі пов'язки у світі існують давно, але тканина в них синтетична. Тут - лише натуральні компоненти. Спочатку гідрогелеві листи ріжуть на шматки невеликих розмірів. А потім стерилізують.

"Це ультрафіолетова лампа. Ми розкладаємо на скло пов’язки, далі ми стерилізуємо по 30 хв з кожної сторони", — каже студентка "Львівської політехніки" Дарія Боцула.

Навіть в бойових умовах накласти пов'язку дуже просто — потрібно розкрити пакет, зняти захисну плівку і закрити рану

"Наносимо, один край тут фіксуємо і от приклеїли", — додала науковий співробітник кафедри органічної хімії Наталія Носова

Фінансування виробництва – і державне, і за кошти благодійників. Науковці уже передали в шпиталі та на передову – понад 40 тисяч гідрогелевих пов’язок.