Інвестиції у калуське виробництво — 160 млн доларів США — окупляться за 4-5 років, переконаний Євген Щастливець Одним з підприємств, яке через війну переїхало в Калуш, є державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії «НІОХІМ» з Харкова. Він розмістився на базі своєї філії — в Калуському інституті галургії, інформують "Вікна".
Заступник директора НІОХІМ Євген Щастливець пояснив, як об’єкти, що становлять екологічну загрозу, можуть дати поштовх промисловому розвитку Калуша. Це Домбровський кар’єр, хвостосховища, відвали та шламонакопичувач. За словами Євгена Щастливця, оголошення Калуша зоною екологічного лиха глобально жодної проблеми не вирішило. Однак такий статус дає негативний ефект як в економічному, так і соціальному плані.
Водночас Калуш має великий потенціал для промислового розвитку: екологічне лихо можна перетворити на прибуткову і важливу для країни справу. Науковці оцінили наявні запаси сировини та рентабельність її перероблення та вважають, що такий проєкт буде цікавим для великого бізнесу. Як йшлося на форумі, калуських запасів розсолів, а також покладів солей (після перероблення вмісту кар’єру відкриється доступ до корінного родовища), вистачить приблизно на 100 років перероблення. При цьому будуть усунені джерела екологічного лиха.
Як повідомив Євген Щастливець, за чотири місяці науковці з харківського інституту відібрали й дослідили близько 400 проб. За їхнім висновком радіус засолення водоносного горизонту становить приблизно 15 км, засоленість просувається у бік річки Лімниці.
Переваги калійного виробництва в Калуші — дешева і доступна сировина, наявність вільних територій, інженерної інфраструктури тощо. Донедавна використанню калуського сировинного потенціалу перешкоджало лобі в українській владі — калійні добрива експортувалися з Росії та Білорусі, у тому числі їх купували й країни ЄС. Зараз в умовах санкцій ринок Європейського союзу потребуватиме таких добрив: родовище в Італії вже вичерпалося, а в Німеччині — вичерпується. Тож склалася унікальна ситуація і Калуш має всі шанси стати постачальником калійно-магнієвих добрив до Європи. Причому такі добрива, за словами Євгена Щастливця, є якіснішими за хлоровмісний калійні добрива з Росії й Білорусі.
В НІОХІМ підрахували, що при курсі 40 гривень за долар США, актуальних зарплатах та поточній вартості калійно-магнієвих добрив, технічної солі й хлориду магнію інвестиції у таке виробництво — 160 млн доларів США — окупляться за 4-5 років. Причому зараз є можливість купити промислове обладнання з аналогічного виробництва у Німеччині, яке закривається, і таким чином скоротити час будівництва з 30 до 20 місяців.
Як зазначив представник Харківського інституту, дослідження науковці проводять за власний кошт. Фактично це інвестиційна пропозиція для великого інвестора.