Вічна слава і пам'ять захиснику України! Про його загибель 14 жовтня в мережі повідомив начальник відділу в області Міністерства у справах ветеранів України Володимир Веркалець.
"Мав за честь бути присутнім на презентації видання Олександра Гошилика "Міст через вічність", зберігаю подаровану книгу!!!
Олександр пройшов за своє молоде життя стільки, що вистачило б на декілька життів, справжній, патріот, щирий, правдивий, дорослий та сором’язливий!!!
Сашко, дякуємо тобі, болить, по-справжньому важко, бо УКРАЇНА втратила УКРАЇНЦЯ з великої букви!!!" — йдеться в повідомленні.
Він вийшов з Іловайська в його 18 років, але не вийшов з-під Бахмута 7 жовтня в його тільки-но 27 років, повідомила сестра загиблого Героя Оксана Василевич.
"Він називав себе "Клятим Мольфаром". І ми завжди сварилися за перше слово в цьому псевдонімі. Гляньте цю його поетичну сторінку. В його віршах стільки мудрості, скільки в собі збирають цілі покоління!!!Сказати, що він був надзвичайним мало. Він був світлом для всіх, хто його знав.Навіть будучи на війні в нього не було ненависті чи злоби. Коли ми розмовляли, він завжди ще й нас заспокоював.Ми були такі близькі.Цілодобово могли розмовляти на наші філософські теми. Ходити проводжати один одного на 5 хвилин тривалістю в 2 години. Відчували всі тонкощі мислення один одного. Ловили когнітивні помилки одне одного і розбирали їх на запчастини. Ці розмови були такими дивними, що ті, хто поруч, мабуть сприймали нас за божевільних) Ми з ним вдвох часто відключалися на автопілот. Тобто робили щось і перебували десь в астралі) Що, я знаю, дуже не подобалося нашій сестрі, бо, як правило, на автопілоті робилися саме дурниці. І якщо хтось із кимось із нас не міг знайти спільну мову, то ми завжди знаходили її між собою. Він розумів мене в усіх моїх дибільно-філософських темах, як ніхто... І тільки з ним після цього ми завершували їх висновками "Я дурак" і "Я дура".У нього ціла низка досягнень, нагород. Інтерв'ю з ним легко гугляться. Він жив коротко, але дуже яскраво", — згадує сестра.
Олександр Гошилик народився 10 вересня 1995 у місті Долина Івано-Франківська область. Навчався на Фізичному факультеті Київського національного університету ім. Шевченка.
З 18 травня 2014 року був боєць батальйону «Донбас». Брав участь разом із батальйоном у визволенні Донецької області. 17 серпня 2014 року прибув до міста Іловайськ, де попав в оточення російської армії. Зумів вибратися разом із ще сімома бійцями з оточення.
25 березня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
