На Калущині провели пошуково-краєзнавчу експедицію "Стежками Чорного лісу"

За сприяння Калуської міської ради та управління освіти з нагоди відзначення 80-річчя Української повстанської армії Центр професійного розвитку педагогічних працівників Калуської міської ради у співпраці з комунальним підприємством «Пам’ять» Івано-Франківської обласної ради і музеєм «Калуська в'язниця» провів пошуково-краєзнавчу експедицію «Стежками Чорного лісу».
Переглядів: 1142
Метою заходу було вивчення та дослідження історії українського національно-визвольного руху на Калущині.

Метою заходу було вивчення та дослідження історії українського національно-визвольного руху на Калущині, місць бойових дій та подій, пов’язаних з історією УПА, інформують "Вікна" з посиланням на управління освіти Калуської міської ради.

Учасники експедиції учні Калуського ліцею №7 та вихованці Центру науково-технічної творчості учнівської молоді, вчителі історії відвідали музей «Калуська в’язниця» та переглянули експозицію про тактичний відтінок УПА в Чорному лісі. Маршрут експедиції передбачав відвідування криївки Михайла Фіртася, пам’ятних знаків у селах Боднарів, Грабівка,Бережниця. Науковий співробітник Богдан Яневич розповів про бойові події на теренах Калущини у 40-50 роки ХХ століття.

Як відомо, Фіртась отримав важкі поранення в ноги під час бою з НКВС 23 вересня 1950 року, у якому загинув повстанець «Гуцул», що підірвався разом двома червоноармійцями (лейтенантом і сержантом). Фіртась зумів доповзти до найближчої відомої йому криївки у якій медичну допомогу надала йому друкарка УПА «Зірка». Разом з нею в криївці переховувались члени боївки СБ «Лісовик», «Орлик» і «Оріх». 9 жовтня члени боївки СБ помітили облаву НКВС і почали відстрілюватись та бігти прилеглим до криївки яром у бік річки Луквиці. Облавники, перейшовши річку і втративши слід повстанців, повернулись до місця, від якого почали переслідування і невдовзі знайшли розташування криївки. Зав’язався безрезультатний для НКВСників бій і вони почали шукати місцевих жителів для влаштування перемовин. Дві жінки, що пасли неподалік худобу, перелякались і відмовились від співпраці. Місцевий житель Перегінець був поблизу і, щоб не дати скривдити знайомих йому жінок, погодився піти до криївки, розуміючи, що йому все одно не вдасться вижити, бо знав багато таємниць як зв’язковий УПА. Після того, як він потрапив до криївки, всі троє повстанців загинули і їхні тіла фірою возили селом для упізнання. Односельці бачили, що Оксана і Василь були вбиті пострілом в скроню, а Михайло — в підборіддя. Тіла повстанців повезли до Перегінська.