Вічна пам'ять Герою України. Під печальний марш та скорботну пісню "Пливе кача..." траурний кортеж рушив до Стопчатова. На рідному подвір'ї — вбране в білі квіти деревце, традиційний гуцульський весільний атрибут. На жаль, він став вінцем для неодруженого воїна, інформують "Вікна" з посиланням на сайт "Голос України".
"22 листопада, відзначаємо Міжнародний день синів, — нагадує староста села Стопчатів Іван Андрійчук. - Жодні слова не втішать батьків загиблого односельця Петра — Юрія та Марію Натягів, хоч мають ще старшого сина Романа та молодшу дочку Мар'яну. Та людська шана і пам'ять допомагають долати горе втрати. Важкою ціною дається воля, але тут, у Гуцульському краї, вважається за честь полягти за рідну землю".
Стопчатів! Оспіване поетом Дмитром Павличком його славне село тепер у скорботі. Як написала в некролозі місцева поетеса Уляна Лазарович-Малик:
Ти повертаєшся у свій Стопчатів,
Павличко тут писав "Два кольори"...
Не буде більше доля вишивати
Тобі червоним — чорне вибрав ти...
Зима перину білу постелила
І "Кача" сумно лине до Небес...
Заплакав батько, мати затужила
І засмутився славний рід увесь...
Ти - наш Герой, Петрусю, Воїн Світла!
Ти там, на сході, всіх нас захищав!
Ти був завжди усміхнений, привітний,
За Землю Рідну голову поклав!
Поклін Тобі низький і вічна слава
За щиру душу, серце золоте...
Тебе Ангели до Небес забрали,
А там Тебе Ісусик пригорне...
До всього хочеться додати поетичні рядки з-за кадру, що їх прочитали у фільмі Косівського ТБ "Дримба" про урочисте прощання з Петром Натягою:
То мало сказати - вони полягли.
Це мало сказати - вони не повернуться.
Вони тобі і мені віддали
Стукіт власного серця.