Президент нагородив орденами "За мужність" двох загиблих воїнів з Калуша

28 листопада Президент України Володимир Зеленський нагородив орденами "За мужність" 60 полеглих воїнів Збройних сил України. Серед них — 28 захисників України з Івано-Франківщини.
Переглядів: 1823
Володимир Зеленський нагородив орденами "За мужність" 28 полеглих воїнів з Івано-Франківщини

Серед нагороджених — калушани Валерій Сокіл та Дмитро Цупа. Про це йдеться на сайті глави держави, інформує "Бліц-Інфо". 

Так, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагородили:

БОЙЧУКА Миколу Омеляновича (посмертно) — капітана з Коршівської громади;

БОРИЩАКА Андрія Ярославовича (посмертно) — старшого солдата з Старобогородчанської громади;

БОНДАРЕНКА Миколу Сергійовича (посмертно) — молодшого сержанта з Коломиї;

ВРУЧИНСЬКОГО Сергія Володимировича (посмертно) — старшину з Івано-Франківська;

ВАСИЛІВА Павла Мироновича (посмертно) — сержанта з села Горохолино Богородчанської громади;

ГАЄВОГО Михайла Петровича (посмертно) — сержанта з Нижнього Вербіжа, Коломийщини;

ГУЦУЛЯКА Василя Михайловича (посмертно) — старшого сержанта із села Королівка Тлумацької громади;

ГУЦАНА Владислава Геннадійовича (посмертно) — солдата з Микуличина;

ГОНЧАРА Михайла Петровича (посмертно) — старшого солдата з Івано-Франківська;

ГОДОВАНЦЯ Василя Миколайовича (посмертно) — солдата з Яремчанської громади;

СОКІЛА Валерія Івановича (посмертно) — солдата з Калуша;

САВЧАКА Володимира Петровича (посмертно) — солдата з Ямниці;

ІЩЕНКА Василя Ігоровича (посмертно) — молодшого сержанта з Делятина;

ДУШЕНКА Романа Михайловича (посмертно) — старшого солдата з Івано-Франківська;

ДАНИЩУКА Євгена Михайловича (посмертно) — солдата з села Розтоки Косівського району;

РУДЗИНСЬКОГО Євгена Вікторовича (посмертно) — старшого солдата з Луганщини, поховали на Яремчанщині;

ПОСЛУШНЯКА Анатолія Васильовича (посмертно) — штаб-сержанта з Миколаївщини, проживав в Угринові;

ПАТРИЛЯКА Петра Петровича (посмертно) — старшого солдата з Микуличина;

КІНДРАТА Василя Миколайовича (посмертно) — старшого солдата з Чернієва Івано-Франківської громади;

ЛІЩУКА Михайла Васильовича (посмертно) — сержанта з  с. Хутір-Будилів Снятинської громади;

БІЖИКА Андрія Йосиповича (посмертно) — солдата з Івано-Франківської громади;

НЕСПЯКА Михайла Васильовича (посмертно) — солдата з Бурштина;

НАГОРНЯКА Миколу Васильовича (посмертно) — солдата з с. Красна Надвірнянського району

ПЕТРОВА Віктора Олександровича (посмертно) — солдата з Надвірни.

БАСАРАБУ Андрія Івановича (посмертно) — солдата із Снятина;

БАЛАНЮКА Володимира Васильовича (посмертно) — солдата з села Кобаки, Косівського району. 

ЖИДАНА Петра Григоровича (посмертно) — солдата з села Хохонова Більшівцівської громади;

ЦУПУ Дмитра Георгійовича (посмертно) — солдата з Калуша.

47-річний Валерій Сокіл загинув 19 червня неподалік селища Врубівки Луганської області. До Калуша тіло Героя траурний кортеж супроводив 24 червня.

Відразу після нападу на нашу державу Валерій Сокіл став добровольцем Збройних сил України. Проходив службу в артилерійському дивізіоні однієї із військових частин, адже свого часу служив в армії і мав військову спеціальність артилериста.

У перший місяць війни калушанин у телефонних розмовах з друзями висловлював своє невдоволення, що ніяк не може потрапити на бойові позиції. Спочатку цьому перешкоджала аж надто тривала, на його думку, підготовка в одній із частин вже на Прикарпатті, а пізніше цьому вже завадив ракетний обстріл рашистами Яворівського полігону, де він тоді перебував.

Загинув наш земляк на Луганщині внаслідок артилерійського ворожого обстрілу, під час якого отримав несумісне з життям поранення. 25 червня спочатку громада Калуша, а пізніше й мешканці Войнилова й села Цвітової прощалися з Героєм. Саме у цьому невеличкому селі на Калущині й знайшов він вічний спочинок.

З глибоким сумом калушани попрощалися 22 червня із загиблим на захисті України бійцем Дмитром Цупою.

58-річний Дмитро Цупа народився та зростав у Кривому Розі. Після одруження разом з дружиною переїхали у її рідне місто — Калуш. У мирний час Дмитро працював на Калуській ТЕЦ. Але коли ворог порушив кордони рідної держави — став на її захист.

Загинув Дмитро Цупа 17 червня 2022 року під час артилерійського обстрілу російських окупантів.