Біда в тому, що досі ніхто не хотів нагинатись до землі за грошима, які там лежать, — переконаний Євген Щастливець — Ми переїхали на базу нашої філії в Калуші, до наших колег-науковців Івана Костіва та Юрія Садового, — розповідає Євген Щастливець. — Наші колеги — це науковці світового рівня. Ми хочемо разом з ними відновити імідж Калуша як науково-промислового центру.
В Калуші вже давно не видобувається руда й не виробляються калійні добрива. І до цього, без перебільшення, були докладені зусилля з боку рф і Білорусі, їхніх лобістів в українській владі, які зробили все, щоб зупинити діяльність калійно-магнієвого комплексу – потужного конкурента виробників калійних добрив цих країн на європейському ринку, інформують "Вікна" з посиланням на "Нафтохімік".
З його штучною руйнацією фактично в Калуші зруйновано й сировинну базу, внаслідок чого відбувається безконтрольний незупинний процес розчинення мінеральних покладів ґрунтовими й атмосферними водами та засолення водоносного горизонту з переміщенням солей у напрямку ріки Лімниця. А це вже може призвести до серйозних екологічних наслідків на Прикарпатті, — зауважує Євген Щастливець.
Задля недопущення цього, у свій час Калуш був оголошений зоною екологічного лиха, за рішенням уряду виділялися кошти з держбюджету для поліпшення ситуації.
— Юридично термін «зона екологічного лиха» проіснував, якщо я не помиляюсь, лише 92 дні у 2010 році. І ця «зона» була створена, бо тоді такі «цікаві» керівники були при центральній владі, що місцевий мер зумів домовитися про виділення значних коштів і вирішити інші завдання міста, — зазначив заступник директора Державної установи «НІОХІМ». — Можна припускати, що ці гроші були не дуже доречно поділені. Але завдяки цим начебто «екологічним» коштам було поліпшено матеріально-технічну базу місцевого медичного комплексу.
Але можна було на сьогодні мати значно більший ефект від «екологічних» грошей, якби тоді забезпечили подальше існування Домбровського кар’єру та налагодили перероблення розсолів, вважає науковець. На жаль, оголошення Калуша зоною екологічного лиха глобально жодної проблеми не вирішило. Лише відновлення виробництва калійних добрив може вирішити наявні тут екологічні проблеми. Саме перероблення розсолів з джерел техногенної небезпеки в Калуші усуне загрозу екологічного лиха в регіоні.
Власне, сьогодні "НІОХІМ"працює над розробкою технології перероблення розсолів та руди, яка дозволить розпочати інвестиційний проєкт, — акцентував Євген Щастливець.
— Потрібна бізнесова ідея з комплексним рішенням для поліпшення екології, яка згодом даватиме прибуток. Як кажуть «два в одному». Сподіваємось, нам вдасться сформувати й запропонувати інвесторові таку уже готову бізнесову пропозицію, реалізовуючи яку він зможе отримати прибутки вже на початку своєї господарської діяльності, — впевнений науковець.
На його думку, Калуш має надати інвесторам особливі умови. Завдяки науковому аналізу та синтезу буде створено унікальну технологію. Одночасно із цим місцева влада може створити спеціальні умови для потенційного інвестора, який буде мати обов’язок розв'язувати екологічні проблеми регіону одночасно із розробкою корисних копалин. І це є можливим, — переконаний Євген Щастливець.
До речі, калійні добрива калуського виробництва порівняно з російськими та білоруськими значно якісніші та ефективніші для використання в сільському господарстві, а також у тепличних господарствах, де можна цілорічно й стабільно вирощувати городні й інші продукти. Їхня цінність у вмісті такого компонента, як магній. Його немає ні в російських, ні в білоруських калійних добривах, які до того ж є хлоровмісними. Наявність хлору в добривах робить їх проблемними при застосуванні в сільському господарстві та теплицях. А використання абсолютно не шкідливих для здоров’я людини калійно-магнієвих добрив значно збільшує врожайність.
Тому Калуш з такою полімінеральною сировиною має великий потенціал для промислового розвитку. І ці корисні копалини лежить майже на поверхні — у шламонакопичувачах, сховищах відвалів та в самому корінному родовищі. Їх треба просто вийняти, технологічно грамотно обробити та можна вже отримувати готові гроші. Та біда в тому, що досі ніхто не хотів нагинатись до землі за грошима, які там лежать, — переконаний Євген Щастливець.
Науковці поставили перед собою завдання допомогти місту сформувати бізнес-пропозицію з особливими умовами для пошуку інвестора. На їхню думку, можна відновити виробництво калійно-магнієвих добрив у Калуші, якщо буде на це передусім політична воля.
