Без чоловіка залишилася дружина, без батька — двоє дітей. Фото: Калуська міська рада Помер наш земляк 11 грудня в одному з госпіталів Запоріжжя від важких поранень. Романові виповнилося 38 років, інформують "Вікна".
Роман Стехнович був серед тих, хто з першого дня повномасштабної війни без вагань та роздумів пішов захищати Українську державу від російських окупантів.
Не приховують свого відчаю від втрати свого друга і колеги працівники відділу з ремонту будівель, споруд і промислових об’єктів товариства «КАРПАТНАФТОХІМ», де Роман працював провідним фахівцем — керівником групи з геодезичних робіт, пише "Нафтохімік".
"Свою трудову діяльність на нашому підприємстві Роман розпочав у проєктному відділі, але з часом був переведений до нашого підрозділу, — розповідає його колега і товариш Ігор Тимків. — Він був і назавжди залишиться в нашій пам’яті як надзвичайно доброзичлива і позитивна людина. Роман був дуже компанійським, любив нашу Україну, тому його рішення взяти в руки зброю всі ми належно оцінили й зрозуміли. А ще він був професіоналом своєї справи, поважав думку старших колег і завжди з ними радився. Я, як і інші працівники відділу, можуть ще чимало хорошого сказати про Романа, бо він усюди — в роботі, побуті на відпочинку був душею колективу…"
Калуська громада попрощалася зі своїм Героєм 15 грудня. Поховали Романа Стехновича на Алеї Слави міського кладовища. Без чоловіка залишилася дружина, без батька — двоє дітей.
"Свідомий громадянин своєї держави…Тому й не роздумуючи, з першого дня повномасштабного вторгнення московського ворога, боєць Роман став на захист рідної землі, свого народу, своєї сім’ї, нашої громади, кожного з нас… І майже десять місяців в дощ і в сонце, в сніг і в мороз… мужньо і самовіддано боронив свою Україну! Та 11 грудня, день, коли обірвалося життя Героя, назавжди став днем скорботи для Калуської громади, для всієї України!" — йдеться в співчутті від імені Калуської громади.
