Організовує харчування громадська організація "Молода Просвіта Прикарпаття" у співпраці з Калуською міською радою та при підтримці ACTED. 12 грудня талони на допомогу вже отримали понад 50 нових мешканців громади з числа найбільш незахищених вимушених переселенців. Планується, що харчуватимуться безплатними обідами понад 100 людей щодня впродовж наступних 30 днів.
У коментарі «Вікнам» голова ГО «Молода Просвіта Прикарпаття» Євгенія Бардяк зазначила, що з початку війни активісти допомагають як внутрішньо переміщеним особам, так і тим, хто щоденно знаходиться в містах, які обстрілюють. Під час хаотичного напливу гуманітарної допомоги організація активно почала її роздавати. Згодом помітили, що є потреба у видачі гарячих обідів. Тоді за підтримки партнерів UKadid та ACTED на базі Калуського ліцею №2, де з березня діє соціальна їдальня, налагодили видачу безплатних обідів для вимушених переселенців, які проживають на території Калуської громади. Загалом впродовж місяця роздадуть 3000 гарячих порцій. Враховуючи Коломийську та Богородчанську громади — 6000.
Безплатними обідами забезпечують найбільш вразливі соціальні категорії. Зокрема, людей пенсійного віку за 60 років, одиноких батьків, неповнолітніх, багатодітні сім'ї.
Для того, щоб отримати гарячий обід, вимушені переселенці повинні зареєструватися на відкритій онлайн-реєстрації. Після того до них телефонують і видають талони, якій дійсні впродовж місяця. Після двох днів роздачі талонів на безплатні обіди залишається ще понад 20 вільних місць, — зазначила Євгенія Бардяк.
Харчуванням вимушені переселенці задоволені. Кажуть, що смачно, корисно, а ще привітний та ввічливий персонал. Меню традиційне — суп, гарнір, салат, м'ясо і чай, кава або компот.
71-річний Юрій Миколайович — родом з Харкова. Чотири місяці тому виїхав з дому зі знайомими з Києва, які порекомендували Калуш. Сюди приїхав сам поїздом «Харків — Львів». Онуки та діти поїхали до Ужгорода, де і наразі проживають. Півтора місяця харків'янин не евакуйовувався. Аж допоки не потрапив під бомбардування.
«Я потрапив під обстріл під під'їздом. Летіло чотири або шість «градів» один за одним. Скло вилітало. Ми в шоку були, не знали, куди бігти — чи вверх, чи вниз. Коли їхав, теж бомбили. Недоліт, переліт, додому не потрапляло», — згадує Юрій Миколайович.
Після евакуації чоловік подзвонив додому і там йому сказали, що міна потрапила в під'їзд, але не розірвалася, лише пробила дах. Проте, не зважаючи на постійні прильоти, комунальні служби працюють дуже добре. Звісно, що з перебоями, але є і світло, і вода, і газ.
Стресові ситуації, звісно, позначилися на здоров'ї, зокрема. ускладнення почалися на ноги та зір. Проте калуські медики поставилися з розумінням і якісно надали безплатну допомогу, за що харків'янин висловлює щиру подяку. А ще дякує кухарям Калуського ліцею №2 за смачну їжу і хороше ставлення та мріє про повернення у мирний Харків.
Ще одна харків'янка Яна Михайлова мешкає у Калуші разом з дитиною. Квартиру орендують, а раніше проживали у садку «Золотий ключик». Вперше виїхали у квітні, півтора місяця жили у Житомирі, потім повернулися у Харків і зрозуміли, що мусять знову виїжджати. Обрали Калуш, адже тут мали знайомого. Наразі у місті вже майже пів року. За словами Яни, Калущина — гостинна, а люди — дуже добрі та чуйні. Жінка з жахом пригадує життя у рідному місті.
«Над нами літаки літали й «гради» прилітали, кожен день на нервах. Не знаєш чи прокинешся, чи ні», — зізнається харків'янка.
Яна Михайлова ще з літа харчується у Калуському ліцеї №2. Каже, що з дитиною задоволені раціоном. Вважає, що добре, що є така програма, яка допомагає людям у важких життєвих обставинах:
«Дякую вам за таку підтримку. І скорішої нам перемоги і мирного неба».
Ірина КМІТЬ, журналістка
Олександр ЗАЛІСЬКИЙ, оператор