Ворог, з яким ми зчепилися, дуже жорстокий і не має й краплини честі, — зазначає "Граніт" Але "Граніт" — досвідчений воїн і чудовий командир у складі окремоїї мотопіхотної Маріупольської бригади. Це одразу видно по тому, з якою повагою спілкуються з ним воїни екіпажу, — йдеться в повідомленні Генерального штабу ЗСУ.
— Я від своїх хлопців багато чому навчився, — каже "Граніт". — Військову кафедру закінчив аж у 1990 році, трохи у знаннях "підтягнувся" після призову, в академії. Але реалії війни такі, що тут все трохи інше. Мусиш вивчити кожен кущик, рівчачок, щоб розуміти, де і як правильно воювати. Я вчуся від тих, хто вміє. А як інакше? На війні тільки так. Знати ворога, знати місцевість, на що здатна техніка і твій екіпаж — тоді все виходить якнайкраще.
На службі цьому воїну зі шляхетною сивиною допомагають навички цивільного життя: він працював у великій компанії заступником директора, має досвід викладача. Тому вміє побудувати ефективну роботу з людьми, що для командира є найголовнішим.
З початком повномасштабної навали вирішив — час стати до лав Збройних Сил України.
— Ворог, з яким ми зчепилися, дуже жорстокий і не має й краплини честі. Мусимо відповідати, захищати своє… Екіпаж у мене чудовий, хлопці з досвідом, «зелених» немає. Маємо за кого і за що битися. І переможемо обов’язково! Шкода, що стільки зруйновано. Є у мене хлопці з Луганщини, яким зараз і у відпустку немає куди поїхати, бо все розбито вщент. Та нічого, — як відрізає "Граніт". — Переможемо і відбудуємо! Будемо жити й все буде добре!
Лунає команда й екіпажі розбігаються по місцях. Танки рушають далі. Попереду багато випробувань і боїв, але спокійна упевненість "Граніту" у нашій правоті й неодмінній перемозі передається й іншим, — запевняє Генштаб ЗСУ.
