Пропозиція від краєзнавців та науковців — назвати вулицю ім'ям Анни Гумінілович-Йонкер Як і у випадках з перейменуванням вулиць Пушкіна та Глінки опитування відбуватиметься у соціальній мережі Facebook, інформує Калуська міська рада.
Правила рейтингового опитування залишаються однаковими для всіх вулиць:
- 1. Першою в списку опитувальника буде пропозиція від краєзнавців та науковців.
- 2. Інші варіанти, які раніше надійшли через петиції та звернення, будуть подані в алфавітному порядку.
- 3. В кожному опитувальнику буде відкрита опція для подання інших пропозицій від користувачів facebook.
- 4. Термін голосування в кожному конкретному випадку — один тиждень з дня опублікування.
В голосуванні просять брати участь мешканців Калуської міської територіальної громади.
Опитування щодо перейменування вулиці Дружби відкрито за посиланням.
Пропозиція від краєзнавців та науковців — назвати вулицю ім'ям Петра Савчина, політв’язня і художника-примітивіста (наївіста). Почесний громадянин Калуша (2008). Народився 29.03.1923 року в селі Чертіж Жидачівського району Львівської області. Талант до малювання виявився у Петра ще в шкільні роки. Рік навчався різьбярства по дереву в Жидачеві, а потім пішов у науку до шевця. Протистояв польській санаційній політиці. З початком Другої світової війни потрапив на фронт у складі радянської червоної армії. Отримав серйозне поранення та інвалідність. Активно допомагав УПА. Заарештований НКВД 01.08.1947 року, звільнений 21.06.1956 року. Після звільнення з табору в 1956 році їде на Закарпаття, а з 1957 року оселяється в Калуші. Наприкінці 80-х років потрібна була наочна агітація — ефектна, якісна. Петро Савчин малює плакати. З ними він їздив на схід України, під Верховну Раду. 21.09.1992 року прокуратура Львівської області реабілітує громадянина Савчина Петра Гавриловича. Далі він за чотири роки вже смертельно хворий малює 32 картини! В останній рік життя став лауреатом обласної премії імені Ярослава Лукавецького. Помер Петро Савчин у серпні 2003 року.
Опитування щодо перейменування вулиці Іскри відкрито за посиланням.
Пропозиція від краєзнавців та науковців — назвати вулицю ім'ям Анни Гумінілович-Йонкер, громадсько-політичної діячки. Народилася 25.12.1888 року в Калуші. Родина Гумініловичів емігрувала 1907 року до Канади. Від 1920 — голова товариства «Український Червоний Хрест» у Канаді. Співорганізаторка товариства «Жіноча громада» (1922) та членкиня Жіночого товариства імені княгині Ольги при Інституті «Просвіти» у Вінніпезі. У 1928 році ініціювала створення й очолила товариство канадсько-українського жіноцтва, що входило до складу Канадської національної жіночої ради. У 1930 році репрезентувала Україну на Віденському міжнародному жіночому конгресі; тоді ж відвідала Львів, де взяла участь у засіданні «Союзу українок». У 1932 році долучилася до організації Жіночого відділу при Українській стрілецькій громаді; учасниця з'їзду українського жіноцтва в Нью-Йорку. У 1934 році обрана головою суддівської комісії в Централі для всіх жінок товариств при Українському національному об'єднанні Канади. Виступала за консолідацію українського жіночого руху у світі; за створення кафедри української мови в Манітобському університеті.
