Приміщення споруджено в стилі конструктивізму (авангардистський напрямок в архітектурі 20–30 рр. ХХ ст., що обстоює раціональну доцільність, економність, лаконізм у засобах вираження. — Авт.) з елементами арт-деко (мистецька течія першої половини XX ст., що є синтезом модерну і неокласицизму. — Авт.).
В радянські часи тут функціонували державні та громадські установи: прокуратура, парткабінет, бібліотека товариства «Знання». На початку 1990-х років тут розміщувалися Центр дитячої творчості, Калуське міське телебачення, управління культури Калуської міської ради.
У 1999 році два зали були відданні під картинну галерею, в якій експонувалися твори місцевих художників. Після 2005 року формат галереї змінено під короткотривалі виставки.
У 2015 та січні-лютому 2017 рку після капітального ремонту відбулися зміни в експозиції, які дали змогу реорганізувати музейний простір арт-галереї у розділ етнографії.
Експозиція представлена у чотирьох залах: природничій, сакрального мистецтва, краєзнавчій та етнографічній. Вона висвітлює історію Калущини, знайомить з особливостями народного побуту бойківського краю. Основу експозиції складають археологічні пам’ятки Калущини, старовинні документи, церковні стародруки, твори образотворчого мистецтва, давні світлини, матеріали з історії дзвонарства, предмети домашнього побуту тощо.
В музеї зберігаються рідкісні документи з історії храмів міста Калуша. Зацікавлення викликають матеріали з колекції колишнього парафіяльного архіву церкви Св. Архістратига Михаїла УГКЦ. З посеред них: «Книга оповідей», де записані прізвища молодих людей, які поєднали свої долі в християнському шлюбі. «Списъ парохіянъ церкви Баня» (60 рр. ХІХ‒20‒30 рр. ХХ ст.), документи колонії Новий Калуш (20‒30 рр. ХХ ст.) та ін. Останні містять відомості про населення Калуша. Цікаві повідомлення про загальний вигляд храму, його служителів й меценатів, атрибутику зафіксовані в «Церковному інвентарї парохії в Калуши 1927 р.».
Окрему групу музейного фонду становлять експонати-подарунки. В музеї зберігається вартісна колекція олійного живопису Петра Савчина (32 картини), подарована Краєзнавчому музею у 2003 р. Твори цієї серії, створені впродовж 1998–2002 рр., обʼєднані спільною назвою «Біль моєї душі». Їхня тематика ‒ більшовицький терор і репресії в Галичині в 40-50-рр. ХХ ст., розкуркулення, голодомори 1932‒1933, 1946‒1947 рр., депортації, сталінські концтабори та ін. Цими творами художник промовляв від імені всіх тих, хто не повернувся з ув’язнення. Мистецький рівень картин високий, визнаний мистецтвознавцями.
У фондах музею зберігаються мистецькі твори багатьох художників Калущини та Івано-Франківщини. Із них сформовано експозицію діючої виставки. Знаковими були також: виставка археологічних памʼяток (енколпіонів) (2019), «Значення творчості Т. Шевченка в житті українців» (2020), виставка провізорій філателіста та філокартиста Анатолія Мицака (2020), щорічні фотовиставки краєзнавця Василя Фіцака.
Першим директором Краєзнавчого музею був Іван Дячук — учитель історії, краєзнавець. На його долю випала важка праця зі збору експонатів, формування тимчасової експозиції й відкриття музею. Його наступницею у 2004 році стала краєзнавиця Уляна Паньо, котра приклала чимало зусиль для поповнення основного й допоміжного фондів, налагодженню зв’язків з польськими, угорськими та іншими музейними установами. З утворенням музейно-виставкового центру (МВЦ) 3 січня 2012 року вона стала директором цієї музейної установи.
Із 1 листопада 2016 року директором МВЦ став Артур Єфремов. Як дизайнер, він докладав чимало зусиль для облагородження території музею, його внутрішніх приміщень, зокрема освітлення експозиційних залів, поповнення експозиції. Ним зокрема започатковано природничий відділ музею.
Від 1 листопада 2021 року установу очолює Олег Відливаний, історик і краєзнавець, член Національної Спілки краєзнавців України.
У музеї ведеться пошуково-дослідницька краєзнавча робота. Розгорнуто видавничу діяльність, основні напрями якої — публікація результатів наукових та краєзнавчих досліджень в царині джерелознавства, біографістики, історії краю, культури, національно-визвольної боротьби 40-50 рр. ХХ ст.
Видавничу працю в музеї започатковано від часу заснування музею. Уляна Паньо, підготувала декілька популярних буклетів під узагальнювальними назвами «Калуш — історичний», «Калуш — промисловий», «Калуш — «старе місто». Туристичний путівник Маршрут № 1». Та найбільш вартісним видавничим проєктом краєзнавиці було видання альбому мистецьких творів Петра Савчина (2008). У 2012 році Богдан Яневич упорядкував й видав перший випуск історико-краєзнавчого часопису «Світич». Другий випуск опубліковано у 2021 році лише в електронній версії.
Видавнича діяльність музею активувалася з 2016 року. Побачили світ наукові видання, присвячені 160-річчю від дня народження Івана Франка «Нам пора для України жить» (2016). Опубліковано матеріали обласної конференції «Історія музейництва на Калущині: локальний вимір» (2017). Оприлюднено збірники документів і матеріалів «Калуш: історія в документах (2017) і «Національно-визвольна боротьба УПА та підпілля ОУН на Калущині в 1944–1946 рр.» (2022). Із тематичних видань побачили світ: альбом «Калуш на давній поштівці та фотографії» / упор. Олексій Оніщук, Ігор Ільницький (2017), довідкове видання Івана Тиміва «Археологічні пам’ятки Калущини» (2020).
За сприяння Калуської міської ради та завдяки науково-методологічній підтримці з боку Олега Малярчука, доктора історичних наук, професора ІФТУНГ, щорічно видається збірник наукових статей «Калуські історичні студії» (Т. 1-6, 2017–2022), в епіцентрі якого калушенознавство.
З метою популяризації минулого Калущини музейні працівники систематично проводять екскурсії, різноманітні круглі столи, лекції, бесіди, презентації книг, беруть участь у всеукраїнських наукових конференціях.
Підготував Іван ТИМІВ, історик, провідний науковий співробітник Краєзнавчого музею Калущини "Музейно-виставкового центру Калуської міської ради
