У Калуші вшанували Провідника ОУН Степана Бандеру

У перший день нового року громада Калущини зібралася біля горельєфа та меморіальної дошки Степану Бандері для вшанування 114-ї річниці з дня народження цього найвидатнішого теоретика і лідера національно-визвольного руху, головного провідника ОУН, символу української нації, видатної постаті у літописі України ХХ ст. Героя України.
Переглядів: 1530
Калушани вшанували свого славетного земляка

Він був видатною людиною за своєю фанатичною вірою у справу за яку віддав своє життя, за своєю мужністю, силою волі, організаційними здібностями, енергією, несхитністю.

Міський голова Андрій Найда закцентував на тому, що українці ніколи не зможуть забути того, хто гідним прапором став для народу і завжди пам‘ятатимуть своїх героїв, йдеться в офіційній інформації.

Авторський вірш зачитав поет Богдан Сімків.

З нагоди дня народження головного провідника ОУН покладено квіти до горельєфа та меморіальної дошки Степану Бандері.

Як відомо, 1 січня 1909 року народився Степан Бандера — один із чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, після розколу Організації українських націоналістів — голова Проводу ОУН-Б. Борець за незалежність України у ХХ сторіччі. Вихованець Пласту, активіст юнацьких патріотичних рухів в часи польської окупації Західної України. Організатор замахів на представників польської окупаційної адміністрації в Галичині. В’язень польських тюрем (1934-1939). Степан Бандера та Ярослав Стецько були авторами Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 року. 5 липня 1941 року німецько-нацистські окупанти Бандеру помістили під домашній арешт, а з 15 вересня 1941 року — в центральну Берлінську в'язницю. З початку 1942 року по серпень 1944 року перебував у концтаборі Заксенгаузен у бункері «Целленбау». У вересні 1944 року його звільнили й запропонували участь у керівництві антирадянського збройного руху в тилу Червоної армії, однак Бандера відхилив пропозицію та на співпрацю не погодився, — розповіла наукова співробітниця меморіального музею«Калуська в'язниця» Людмила Андрійчук.

В 1941 році батько Степана Бандери, священник Андрій Бандера, розстріляний московсько-радянськими окупантами. Брати Олександр і Василь закатовані в німецько-нацистському концтаборі в 1942 році. Брат Богдан забитий московсько-радянськими окупантами в 1944 році. Рідних сестер Марту-Марію, Володимиру та Оксану московсько-радянські окупанти мордували в сталінських концтаборах.

Після московсько-радянської окупації України вимушено жив на еміграції, де продовжував організовувати український національно-визвольний рух.

Московсько-радянський окупаційний уряд уповноважив КДБ вчинити вбивство Степана Бандери в Мюнхені, ФРН. Це здійснив московсько-радянський агент Богдан Сташинський 15 жовтня 1959 року.

«Розділені кордоном смерти, але з'єднані зв'язком віри, ідеї і любови — живі та померлі можуть собі взаємно помагати перед Богом і через Бога», — зазначав Степан Бандера у промові над могилою Євгена Коновальця у 1958 році.

У світі діють 6 музеїв Степана Бандери:

  • Музей Степана Бандери в Дублянах;
  • Музей-садиба Степана Бандери (Воля-Задеревацька);
  • Історико-меморіальний музей Степана Бандери (Старий Угринів);
  • Музей Степана Бандери (Ягільниця);
  • Музей визвольної боротьби імені Степана Бандери (Лондон);
  • Музей-садиба родини Бандерів (Стрий).

В десятках українських населених пунктів є вулиці та проспекти названі на честь Степана Бандери.