Команда готується до другого кола чемпіонату України у вищій лізі. Попереду — п’ять досить важких виїзних турів Відтак БК «Калуш» стартував у цьогорічному сезоні уже у вищій лізі. До речі, лише команда нашого міста та БК «Самбір» представляють районні центри. Решта учасників — з великих обласних центрів.
— Психологічно було важко заявитися на цей чемпіонат, — розповів «Вікнам» головний тренер БК «Калуш», майстер спорту Олег Пелех, — проте і було розуміння того, що спорт високого рангу має бути в Калуші. Та й команда, яка складається не з легіонерів, а з калуських хлопців, одностайно вирішила вступити в боротьбу за першість. У складі нашого клубу лише Дмитро Неволін та Денис Спірідонов — із Івано-Франківська, і харків'янин Ярослав Удоденко, який вимушено переселився на захід України.
Проте стартувала калуська команда у вищій лізі у неповному складі. Через травми не змогли вийти на майданчик лідери Андрій Мацьків та Іван Рожак, а капітан команди Андрій Співак не провів жодного матчу першого кола через інфекційну хворобу.
— Звичайно ж, прикро, коли кістяк команди випадає з боротьби, — каже наставник БК «Калуш», — але значно гірше, коли команда в цілому не відчуває підтримки. Ми відстоюємо честь міста на вищому щаблі українського спорту, а тому хотілося б, щоб наше місто також допомогло нам у цьому. Приміром так, як це відбувається у Самборі. Їхня команда повністю екіпірована, з ними на виїзні матчі їздить заступник міського голови. Самбір гордиться, що їхня баскетбольна команда у вищій лізі. Що у нас? Ніхто з очільників міста жодного разу не прийшов на домашні матчі минулого сезону. Зрозуміло, що підтримувати калуську команду на виїзді ніхто й не збирається. Таке враження, що виступ команди Калуша — це наша приватна справа. Чомусь у нас діють подвійні стандарти. Андрій Найда нещодавно у соцмережах закликав підтримати хокейний клуб «Легіон» і до виділених 400 тис. гривень додати з бюджету пів мільйона гривень, адже вони виступають у вищій лізі. Про те, що ми стали срібними призерами першої ліги й також беремо участь у вищій лізі, мер не обмовився жодним словом. Як це можна сприймати спокійно? Як я можу пояснити хлопцям і нашим уболівальникам, чому баскетбол у Калуші для влади меншовартісніший, ніж хокей, і чому футболісти ФК «Калуш» та ФК «Гарда», які виступають в чемпіонаті області, мають більшу підтримку, ніж БК «Калуш»? Ігрові види спорту у Калуші мають своїх опікунів і лобістів із числа депутатського корпусу. Я не є депутатом і взагалі не займаюся політикою. Тому, напевно, і таке відношення до баскетбольного клубу «Калуш», який не виник ні з чого, йому уже 21 рік і ми увесь цей час пропагуємо спорт і здоровий спосіб життя. У нас уже змінилися три покоління калуських баскетболістів. Зараз у складі команди — 17-річні Роман Корольчук і Андрій Романюк, їхні трошки старші колеги Костянтин Філімонов та Владислав Чвак. У них відкривається велике майбутнє і хотілося б, щоб воно справді було. Для цього потрібна підтримка і розуміння з боку влади.
— Я виступаю у складі БК «Калуш» уже шостий сезон, — додає гравець команди Андрій Наявко, — і мені дуже комфортно тренуватися і виступати за рідне місто. Кожен спортсмен має свою мету, інакше перебувати у спорті немає сенсу. Моя мета у баскетболі частково збулася. Я гордий за Калуш, тому що ми у вищій лізі, але разом з тим відчуваю, що Калуш зовсім не гордий за мене. І це не зовсім правильно. З кожним сезоном ситуація в клубі погіршується, саме у плані підтримки з боку влади. Буду говорити відверто, такого відношення до баскетболу, яке є зараз, не було ще, мабуть, ніколи.
І все ж команда готується до другого кола чемпіонату. Попереду — п’ять досить важких виїзних турів. За кожну гру потрібно оплатити 15 тисяч гривень за арбітраж, а коли вимикають електроенергію — доводиться оплачувати витрати на пальне та мастило до генераторів. За словами Олега Пелеха, два стартові тури хлопці провели на виїзді в Ужгороді власним коштом. Бюджетних коштів на останній передноворічний тур команді уже не вистачило.
— Я звернувся до міського голови Андрія Найди за допомогою, — каже головний тренер БК «Калуш», — перед виїздом у Львів, де нас чекав останній у цьому році бабл із «Львівською політехнікою», БК «Самбір» та БК «Рівне». «Хочете — грайте, хочете — не грайте», — відповів мені голова. Тому хочу подякувати ректору Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігорю Цепенді, який нам допоміг і ми завершили календарний рік, як і всі команди. Гравці БК «Калуш» все ж вірять, що і до баскетболу у новому році місто в особі влади таки повернеться обличчям. Надія помирає останньою. Головне, щоб ЗСУ дотиснуло російського агресора й Україна перемогла. Вся наша держава допомагає Збройним Силам у цьому. Ми ж постараємося також перемагати на спортивній арені, тому і нам допомога необхідна.
Ігор МУДРИК, журналіст
Олександр ЗАЛІСЬКИЙ, оператор