Зникнення дерева зауважив калушанин Володимир Халупа:
"...цю грушку я пам'ятаю з тих часів, коли ще не було вулиці пушкіна та проспекту лєніна, нині Лесі Українки... тут були залишки в минулому приватного подвір'я калушан, повз яке проходила колія через склади з будівельними матеріалами... це дерево було свідком старого Калуша, мабуть, ще 30-х років минулого століття... для чого його було зрізати...? абсолютно здоровий стовбур... кому воно заважало...? комунальна вакханалія...".
Очевидно, дерево зрізали з метою поліпшення безпеки дорожнього руху, проте калушани шкодують за грушкою. У коментарях Йосип Олійник зазначає:
"Цю грушку і я добре пам'ятаю. Ходив з татом на "Хімік", набирав грушок, а вони були великі і дуже соковиті. З роками стала дичкою, грушки менші. Шкода так скоро і дуби біля культосвітнього зріжуть, як Фінську без тополь залишили".
Тим часом Олександр Перепелюк зауважує:
"У них є припис — на аварійно небезпечних ділянках, поворот, кільце, зупинка транспорту... таке інше... Де заважає обзору видимості транспорту, робити обрізку чи усунення. Там є скількись метрів від і до. Здається 4 м від проїзної частини. Я звичайно не виправдовую. І не одобрюю в жодному випадку. Але можливо це місце мало такий сенс? Принаймні за знищення такої одиниці, мали б мінімум 5 дерев десь посадити в місті. На мою знову ж таки думку".