З початку повномасштабного вторгнення Вікторія з чоловіком підписала контракт із добровольчим батальйоном "Свобода" Вікторія Білан-Ращук 24 роки присвятила акторській кар'єрі. З початку повномасштабного вторгнення разом з актором Володимиром Ращуком підписала контракт із добровольчим батальйоном «Свобода». Перших два місяці війни жінка майже цілодобово готувала їжу для бійців та медиків. Сьогодні займається організаційними питаннями в підрозділі та волонтерить, відправляє бійцям необхідне у гарячі точки сходу.
Вікторія Білан-Ращук пригадує як прокинулася від вибухів, тоді чоловік прийняв рішення іти одразу на війну.
«Я не була готова ні морально, ні психологічно, ні фізично. Я не знала, що це таке. Ми ніколи не були військовими, ми не мали ніякого відношення до військової справи. І тому як реагувати на бойові події не знали. Рішення чоловік прийняв одразу і я не мала права не прийняти його», — зазначила актриса.
В перший день війни Володимир Ращук зібрав рюкзак, проте у військкомат не пішов, бо мав «білий квиток» і знав, що його не візьмуть, або скажуть почекати, як багатьом. Тому одразу пішов до батальйону «Свобода». Адже напередодні познайомилися з хлопцями, адже мали готувати про них виставу, Володимир мав грати роль комбата. Коли чоловік пішов на війну дочка сказала, що треба вірити, що тато повернеться, розповідає Вікторія Білан-Ращук.
І так сталося, що в родині, де заборонялося говорити про зброю, взяли до рук зброю. Під час війни думка змінилася. Так, Володимир Ращук тепер переконаний, що повинен мати зброю для захисту. А Вікторія каже, що дуже багато жахів в Україні пов'язано зі зброєю, тому не дуже б хотіла, щоб вдома була зброя. Проте проходила навчання зі стрільби, адже хотіла їхати разом з чоловіком на Луганщину та все ж повернулася назад, бо Володимир був проти.
Жінка пригадує ті дні, коли Володимир був в Ірпіні. Тоді близько шести днів від нього не було жодної звістки. Дуже хвилювалася, не знаходила собі місця. Весь час перебувала в штабі, ночувала на дивані на кухні. Спокійно видихнула лише тоді, коли прийшла звістка, що з Володимиром все добре. Саме тоді подружжя вирішили взяти шлюб.
«Рішення про вінчання було спільне. Хотіли повінчатися в українських традиціях, в українському одязі, пошитому від дизайнерів. Але війна внесла корективи. Сім років не вдалося повінчатися, адже акторська професія, то часу немає, то грошей. Коли почалася війна, ми порушували це питання гостро, коли чоловік був в Ірпіні. Я за ті 56 діб стільки всього передумала, жаліла за сказані слова», — пригадує Вікторія.
Актриса розповіла, як Володимир намагався від неї приховати інформацію про поранення і контузії. В той день Вікторія відчула тривогу.
«В той день я приїхала з штабу і відчувала потребу молитися. Але окрім «Отче наш» напам'ять молитов більше не знаю. Тоді я писала йому: «Як у тебе справи?». Він пише, що живий і здоровий. Я чула, що був важкий бій, що були втрати. Я питаю: «Чи не поранений?» А він: «Все добре». І в той день мені передали сорочки- убакси. Питаю: «Вам передати?». Мені якраз 40 штук привезли. А він каже: «Так, сорочка — це супер, мені якраз треба. А я питаю: «Що з твоєю? В тебе такий хороший убакс німецький, якість хороша. Він каже, що порвав. Прошу фото з фотографією руки і сорочки. Пауза. І він каже: «От ти Шерлок Холмc». І каже, що там царапина , яку перемотали обробили. Коли приїхав, то там така царапина аж м'ясом. З пораненнями був два тижні на позиціях. А напередодні вбили командира і не було кому командувати та він взяв на себе обов'язки ротного 142 бійців. З пораненнями й контузіями на позиціях», — розповіла дружина військового.
З 28 лютого Вікторія Білан-Ращук підписала контракт на вірність і перебуває в штабі «Свобода». Каже, що про новини на фронті їй вже розказують після самої події. Пригадує ще один випадок, коли довго не було звістки про Володимира. Тоді хлопці виходили з вогневого оточення з Рубіжного.
«Я добу не знала чи живий Володя. Я сиджу 45 година під штабом, сиділа біля вартових і чекала на звістку, що Володя живий. Вийшов чоловік наступного дня. І то він попросив супутниковий телефон, щоб мене заспокоїти. Бо мені передали, що я сльозами облила весь штаб», — розповіла Вікторія.
На запитання про те, що тримає актрису в такий важкий час, відповіла:
«Реально тримає любов до України, кохання, без пафосу. Реально тримає майбутнє дітей, українського суспільства. Я не уявляю, що було б якби нас перемогли й ми стали рабами росії. Не дай Боже прийде Росія, або я виїду з цієї країни, або мене не буде вже в живих, бо я не буду підлаштовуватися під росію», — зазначила волонтерка.
Вікторія Білан-Ращук вважає, що за Україну не треба вмирати, а слід боротися. Потрібно залишатися живими, здоровими, тільки тоді буде можливість боротися. На її думку, кожен повинен боротися на своєму фронті. Зараз жінка бореться на культурному.
«Я борюся на культурному фронті проти п'ятої колони, а у нас її дуже багато. Вона пре з усіх кутів. Хтось замучується, а мені вже погрози починають писати, лайном обливати. Я спершу почала емоційно відповідати, а потім зрозуміла, а з ким я спілкуюся, якщо я відповідаю анонімному аканту, створеному 10 годин тому для коментаря. Якщо є щось реальне, то відкрийте своє лице і щоб я почала вірити тому, що ви говорите», — каже актриса.
Вікторія Білан-Ращук каже, що творчим людям не потрібно боятися говорити і бути на своєму фронті. Каже, що найбільше їй страшно, коли батьки спілкуються з дітьми російською мовою. Адже від того, що вони роблять сьогодні залежить наше майбутнє:
«Нам, творчим людям, треба не боятися говорити, не бояться на своєму фронті. Коли спілкуються з дітьми російською мені страшно і боляче від того, що вони роблять. Бо діти, як губки, вони понесуть далі. Від того, що ми робимо зараз залежить наше майбутнє».
