ВІКНА 22 роки поруч!

Калушан запрошують вшанувати памꞌять Олекси Гірника

22 січня об 11.00 біля біля памꞌятного знаку, що на вулиці Грушевського, відбудеться віче «Історія подвигу. За тебе, свята Україно».
Переглядів: 709
Калушан запрошують на віче присвячене Олексі Гірнику

Захід присвячений 45-м роковинам акту самоспалення на Чернечій горі Героя України Олекси Гірника.

Про це повідомляє управління культури, національностей та релігії Калуської міської ради, інформують "Вікна"

Довідка. Олекса Гірник — український дисидент політв'язень, Герой України. 21 січня  1978  р., у переддень 60-ї річниці проголошення самостійності України Центральною Радою вчинив акт самоспалення біля могили Шевченка на знак протесту проти русифікації України. Інформація про цей вчинок замовчувалася за роки радянської влади.

Олекса Гірник народжений у родині бойків-верховинців, його батько і дід були відомі завдяки просвітницькій роботі в регіоні. Батько, Микола Гірник, закінчив українську гімназію у Станіславові, служив у польському війську, зазнав польських тюрем і російських таборів. Мати, Катерина Білічак — селянка.

Олекса спочатку вчився в польській школі, а пізніше в українській гімназії в Станіславові, яку закінчив 1933 р. Здобувши освіту, не міг ула­штуватися на роботу, оскільки польська влада вимагала покатоличення.

Олекса вирізнявся активним, сміливим характером. Він належав до «Пласту», "Просвіти", молодої організації ОУН, працював у «Соколі». Після гімназії батьки хотіли, аби син продовжив навчання в семінарії, але він пішов працювати в організацію «Сокіл», де очолював загін пластунів Пізніше хотів піти на навчання до Львівського університету у на філософський факультет, але був призваний до польської армії, служив у артилерії. За висловлювання проти польської влади та заклики до незалежності України.

25 березня 1937 р. був засуджений за звинуваченням у державній зраді до п'яти років і трьох місяців в'язниці. Покарання відбував у концтаборі в Березі Картузькій, у львівській тюр­мі «Бригідки», в острогах Кракова і Тарнова. У 1939 р. під час німецького вторгнення до Польщі втік із в'язниці.

11 листопада 1939 р. у Станіславові на вокзалі Олекса побачив, як енкаведисти з собаками заганяють поляків до товарних вагонів на висилку до Сибіру. Плач жінок, крик дітей… Кинувся на їх захист, його побили та запхали у вагон. Гірник втік, але його догнали кілька енкаведистів та затримали попри його намагання відбитися. Відмовився давати покази, його побили, добу потому був непритомним. Через переповненість тюрем Галичини його перевели в слідчу частину управ­ління НКВД Житомирської області.  Гірник не виказав нікого з підпілля. Слідчі НКВД намагалися звинуватити його у «зв'язках із закордоном», користуючись матеріалами польських спецслужб.

17 грудня 1940 р. був засуджений за ст. 54-10 ч. 1 Кримінального кодексу УРСР (зрада Батьківщині) на вісім років концтаборів і п'ять років позбавлення прав. Покарання відбував на Уралі. Працював на лісозаготівлях у тайзі, бив камінь у кар'єрах, працював на підземному заводі, неодноразово карався у карцерах. У 1943 р. йому через володіння польською мовою запропонували піти офіцером у польську армію, яка формувалася на території СРСР, але він відмо­вився.

У січні 1978 році вирішив вчинити акт самоспалення на знак протесту.

Син Євген Гірник створив і очолив фундацію імені Олекси Гірника. Нею нагороджуються ті, хто розвиває українську державність, робить конкретні справи у цій царині.