Ілюстративне фото. За словами психолога, агресія — це природна захисна реакція організму За її словами, агресія — це природна захисна реакція організму. Це те, що допомогло вижити на полі бою, зазначає у соцмережі психологиня Іванна Гусениця.
Чим більший військовий досвід — тим більше агресії, зазначила психологиня. Військовий чи військова можуть не помічати власну агресивність, поки вони «працюють». І це нормально. Помічають її, коли виходять із «зони виживання», коли повертаються у відносно спокійну атмосферу.
Так, багато військових (не всі!), повертаються закриті, імпульсивні, агресивні. І це нормально. Завдяки цим якостям вони вижили.
Якщо військовий буде дома днів 10-15, то з цим нічого робити не треба. Просто не чіпати його чи її. Як би дивно це не звучало.
Якщо ж приходить на більше часу, то починають проявлятися всякі «цікаві деталі». Якщо це заважає вам чи йому, йдемо до фахівця, радить Іванна Гусениця
ЩО РОБИТИ?
- Якщо ви боїтеся, що можете зашкодити рідним, обговоріть це з ними і, можливо, дистанціюйтеся на якийсь час;
- Якщо ви розумієте, що важко самим справлятися, можливо є сенс звернутися до фахівця (психолог, невролог, психіатр). Дружіть із фахівцями. Оберіть собі психолога, якому будете довіряти. Психолог, то не страшно. Ви війну бачили.
- Поспостерігайте за собою, що саме викликає агресію? Які ситуації, слова, звуки, дії?
Знаю, що дуже дратує стояти в чергах, ходити по лікарях, збирати довідки.
- Старайтеся, поки що, уникати конфліктних ситуацій. Це не боягузтво. Це мудрість.
Недалеких і дурних людей вистачає. Бидло і хамство не має національності. Проте пам'ятайте, можливо ви не вмієте битися, але вмієте вбивати. А воно того не варта. Тому краще проявити мудрість і уникнути певної ситуації.
- Ідентифікуйте (мудре слово, це що б знали, що я щось читаю) свої почуття та емоції. Відчуйте, зрозумійте, що з вами відбувається, що ви відчуваєте. Тоді рівень напруги буде поволі спадати;
- Чутлива тема сльози. Хочеться плакати? (Плакати ж не можна. Нам ще в 3 роки заборонили: ти ж хлопчик, ти ж не маєш плакати, ти ж дівчинка, з тебе будуть сміятися).
Хочеться плакати? Плачте. Так виходить більш і напруження, так ви іншим дозволяєте проявляти і проживати емоції. Якщо є ситуації і місця де плакати хочеться, але чомусь не можна, треба стриматися — нехай. Аби вам було добре. Хочеться ридати, але нема сліз — увімкніть сумну музику і ріжте цибулю. Дивіться, що б вам було зручно і безпечно.
- Бийте подушку, грушу, займіться спортом (за умови, якщо це не підіймати агресію ще більше);
- Хочеться кричати — ідіть в ліс чи не людне, безпечне місце;
- Знайдіть діяльність для душі (не роботу, а те, що буде приносити вам задоволення);
Наприклад: фото, відео, огляд фільмів, малювання, ліпка з глини, спілкування з тваринами, плавання на байдарках, зварювання, читання, навчання, вивчення іноземної мови.
- Алкоголь і наркотики нічого не вирішують. Не варто себе обманювати. І не треба виправдовувати свою залежність, якщо така є;
- Спілкуйтеся з побратимами. Вам є про що поговорити й про що помовчати;
- Якщо підіймається градус напруги, починається конфлікт — придумайте собі слово "стоп", чи фразу, яка дасть зрозуміти, що ви не хочете, не можете далі продовжувати розмову. Скажіть, що зараз підіймається злість чи агресія і розмову краще відкласти на деякий час.
Агресія — це добре, в ній багато сили та енергії. Направляємо в правильне річище. На досягнення, на мотивацію, на бажання, на мрію.
"Ваша агресія може вас налякати. Це нормально. Це добре. Це, можливо, вас вбереже від необдуманих вчинків і змусить працювати над собою. Най би так і було", — йдеться в дописі.
