Взялися за благодійну справу любительське обꞌєднання «Золоті руки». Раніше учасниці вишивали бісером, виготовляли набивні картини, презентували виставки. Проте війна внесла корективи та змінила профіль роботи майстринь.
У коментарі «Вікнам» волонтерка Людмила Морозова розповідає, що з початку війни ходила разом з подругами до «Юності», щоб нарізати смужки для маскувальних сіток. Згодом виникла потреба у плетенні шерстяних шкарпеток для бійців на передову. Жінка з радістю підтримала ініціативу і навіть залучила до вꞌязання подруг — Єлизавету Ільїну та Галину Гриневич. Калушанки вꞌяжуть здебільшого вдома, проте і приходять до волонтерського центру.
Так, чимало докладають зусиль і працівники палацу культури «Юність», зокрема завідуюча бібліотекою філією №1 Світлана Гриців та чергова Надія Туркалевич. Старанною і працьовитою майстринею–волонтеркою є Алла Прокопів, яка часто гуртує у праці калуських рукодільниць.
За словами Людмили Морозової, нитки для роботи часто беруть із уживаного одягу. Каже, що зараз якісних ниток на ринку дуже мало, здебільшого все синтетичне. А от в речах часто можна знайти надійний та якісний матеріал. На готовий виріб наклеюють наліпку з розміром ноги, щоб бійці могли швидше підібрати відповідну пару.
Загалом спільними зусиллями вдалося сплести та передати на фронт 318 пар шкарпеток.