Ілюстроване фото. Досудове слідство і розгляд судової справи тривали майже 9 років За цією статтею передбачено таке покарання: позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк, інформують "Вікна".
Перша ухвала суду у цій справі — від вересня 2018 року, тобто її розгляд тривав впродовж чотирьох з половиною років. Зокрема, неодноразово проводили судово-медичні експертизи.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 12 травня 2014 о 21.45 у приймальне відділення Калуської ЦРЛ «швидка» доставила хворого. Черговий терапевт лікарні встановив попередній діагноз: гострий набряк невиясненої етіології. У зв'язку з погіршенням стану здоров'я пацієнта вже за 10 хвилин, о 21.55 його госпіталізували у відділення анестезіології та інтенсивної терапії. Черговим лікарем анестезіологом після огляду було встановлено діагноз: «Гострий набряк гортані невідомої етіології. Внаслідок отруєння невідомої етіології», та «Гострий набряк гортані невідомої етіології. Гострий епіглотіт?». При цьому лікар, вважає сторона обвинувачення, в порушення протоколу надання медичної допомоги хворим з стенозом гортані, неналежно виконав свої професійні обов'язки внаслідок недбалого ставлення до них.
«Незважаючи на те, що характер скарг хворого (скаржився на біль у горлі, ускладнене дихання, нестачу повітря, біль при ковтанні, посилене слиновиділення) та виявлення набряку надгортанника, давали підстави для негайного виконання трахеостомії (або конікотомії) з метою надійного забезпечення прохідності дихальних шляхів та недопущення розвитку асфіксії, замість проведення трахеотомії чи конікотомії хворому лікар розпочав введення медикаментозних препаратів, в тому числі протинабрякової та протиалергійної дії (дексаметазон, гідрокортизон, дімедрол). При цьому, можливість збереження життя хворого залишалась, при умові ретельного спостереження за перебігом його стану під час цього заходу і негайного проведення трахеостомії (або конікотомії) при відсутності позитивного ефекту відразу після введення вказаних препаратів. Однак, з 22.00 до 23.10 належне лікарське спостереження за хворим в цей період не велося, про що свідчить відсутність записів про зміни в стані хворого під впливом лікування протягом вказаного періоду часу в медичній карті.
Внаслідок недооцінки лікарем-анастезіологом важкості стану хворого о 23.15 год. наступила клінічна смерть пацієнта. Після зупинки дихання та серцевої діяльності лікар-анастезіолог розпочав реанімаційні заходи та після 23.15 проведено трахеотомію (конікотомію), однак вжиті заходи виявились неефективними та о 23.55 12.05.2014 констатовано біологічну смерть пацієнта», – йдеться у вироку суду, в якому посилаються на досудове розслідування.
Обвинувачений лікар свою вину не визнав. Він зокрема пояснив, що при обстеженні хворого було встановлено, що сатурація, тиск хворого були у нормі, пацієнт скаржився на утруднене дихання. Хворому були введені гормональні препарати, оформлено листок лікарських призначень та проведено лабораторні обстеження. Крім того анестезіолог дав вказівку про негайний виклик ургентного ЛОР-лікаря. За динамікою стану хворого спостерігав черговий персонал відділення інтенсивної терапії та проводився постійний моніторинг життєво важливих функцій пацієнта. Лікар засвідчив, що оглядав хворого з інтервалом 10 хвилин. О 23.10 його стан хворого різко погіршився. Наступив апноїтичний криз. Була проведена спроба інкубації було негайно проведено відновлення прохідності дихальних шляхів та розпочато непрямий масаж серця. Однак реанімаційні заходи, які тривали 45 хвилин, виявилися неефективними.
За результатами розгляду справи суд встановив, що надання медичної допомоги лікарем-анестезіологом реанімаційного відділення Калуської ЦРЛ проводилось за відсутності порушень чинних на той час нормативних документів — наказів МОЗ України, зокрема, наказу, яким затверджено протоколи надання медичної допомоги.
Також, неналежність виконання своїх професійних обов'язків лікарем-анестезіологом спростували висновки судово-медичних експертиз, зокрема, комісійної судово-медичної експертизи комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судмедекспертизи» від 17.04.2015, висновком комісійної судово-медичної експертизи від 30.01.2018, висновком експертизи від 28.10.2021 комунальної установи «Вінницьке обласне бюро судово-медичної експертизи». Експерти дійшли висновку, що встановити причинно-наслідковий зв`язок між діями медичних працівників та настанням смерті хворого неможливо.
Експертні висновки, на яких ґрунтується обвинувачення лікаря-анестезіолога від 20.02.2017 року та від 02.05.2018 року містять оцінку роботи лікаря на підставі наказу МОЗ України №181, який регламентує роботу лікарів-отоларингологів. Не брався до уваги наказ МОЗ України №34, вони повністю спростовані здобутими в судовому слідстві доказами, показами свідків, та експертними висновками, — дійшов висновку суд.
«В сукупності вказані докази не вказують на те, що обвинувачений неналежно виконував свої професійні обов`язки внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді смерті хворого. Таким чином, суд приходить до переконання, що стороною обвинувачення не надано суду доказів винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, тому він підлягає виправданню у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення», — йдеться у вироку суду.
Суд ухвалив визнати лікаря невинуватим та виправдати його у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду впродовж 30 днів з дня його проголошення.
