Допомагати українській армії учні ліцею почали у 2014 році. Про це Суспільному розповів директор навчального закладу Михайло Коротич.
З його слів, допомагати українській армії учні ліцею почали у 2014 році.
"12 випускників нашого ліцею загинули від рук ворога. Тому ми не можемо стояти осторонь і бути байдужими. Упродовж цих восьми років активно допомагали, а особливо, коли почалася повномасштабна війна. І це не тільки школа, а й батьки, і діти, і педагоги. Ми всі об’єдналися, щоб допомогти нашим захисникам", — каже Михайло Коротич.
Допомогу, яку збирають у ліцеї, намагаються відправляти на різні напрямки. У фоє навчального закладу діти облаштували волонтерський штаб.
"Плетіння вервичок – це певний вид терапії. Тому що ти розумієш, що – корисна і ця вервичка стане оберегом для якоїсь захисниці чи військового. І це зігріває душу – ось це долучення до волонтерської роботи", — розповідає Вікторія Худик
Одинадцятикласник Денис Панькович показує грілки для тіла та ніг, які він купив військовим. Хлопець каже: щодня відкладав кишенькові гроші, щоб придбати термозахист для бійців. Підтримувати армію в такий складний для країни час Денис вважає обов’язком кожного українця.
"Якщо ти – українець, патріот своєї країни, ти повинен допомагати, особливо зараз. Потрібно це доводити не словами, а ділом. Не обклеювати автівку синьо-жовтими кольорами, а піти в магазин за продуктами, купити хлопцям харчі, елементарне. Нам треба разом наближувати Україну до перемоги", — каже Денис Панькович.
Також у ліцеї діти виготовляють окопні свічки. Школярі ріжуть картон для бляшанок, а вчителі заливають їх воском.
Викладачка історії Лілія Микитин розповідає: учні самі хочуть волонтерити. Вони часто ініціюють проведення благодійних ярмарків. Відтак дітям вдалося вторгувати гроші на автівку, дрон та чотири Starlink. Усе це відправили військовим, каже Лілія Микитин.
"Діти подорослішали, стали свідомими. Вони глибоко перейнялися теперішньою ситуацією в країні. Їхня мета зараз – це об’єднатися заради перемоги. Вони запитують, що можуть зробити, як допомогти. Я, як вчитель, говорю, що їхня основна мета – це вчитися і передавати свої знання, пам'ять про героїв до наступних поколінь. Адже на цьому історичному минулому буде формуватися наше майбутнє", — пояснює Лілія Микитин.
