Віктор був навідником мотопіхотної роти. Віктор ніколи не був військовим і до повномасштабного вторгнення не мав жодної спеціальної підготовки. Але інженер-будівельник за фахом з перших днів війни взяв до рук зброю, з якою пройшов найгарячіші точки українського фронту, інформують "Вікна" з посиланням на сайт "Obozrevatel".
За цей рік Боржієвський кілька разів був поранений, але знову повертався до своїх побратимів, бо змалку був дуже відповідальним, а також сміливим і мужнім воїном.
Віктор був навідником мотопіхотної роти і останніми місяцями успішно протистояв окупантам на Донбасі, зокрема, на Луганщині. Але 17 березня життя спортсмена обірвалося. Як повідомляє ТРК К-П, Боржієвського було поранено ворожим снайпером, побратими намагалися його витягнути, але також загинули. А друга куля російського снайпера стала для Віктора фатальною.
Боржієвський був вихованцем Кам'янець-Подільської станції юних туристів, активно займався спортивним туризмом, успішно виступав у складі команди свого міста на обласних турнірах та всеукраїнських змаганнях. Віктор був п'ятиразовим чемпіоном України.
Також загиблий захисник був суддею ІІ категорії, входив до складу головної суддівської колегії обласних чемпіонатів для учнівської та студентської молоді.
Тренер Юрій Загоруйко згадував його як дуже відповідального, надійного та доброго хлопця: "Дуже класна людина. У Кам'янці був у команді "Вертикаль". І зараз майже вся команда – майстри та кандидати у майстри спорту з туризму, альпінізму, служать та захищають нашу країну".
Володимир Муляр знав Віктора з 7 класу, вони разом займалися туризмом, брали участь у змаганнях та ходили у походи.
"Він завжди був чуйним і добрим, у перші дні повномасштабної війни сам записався добровольцем, не чекаючи повістки. Пройшов бої за Сєвєродонецьк, Лисичанськ, був дуже добрим воїном", – розповів Володимир.
А кум Боржієвського Дмитро Самодуров охарактеризував свого друга як твердого патріота України.
Після школи Віктор закінчив Кам'янець-Подільський професійний коледж будівництва, архітектури та дизайну. Заступник директора з виховної роботи Світлана Мартинчук зазначила, що він був одним із найкращих випускників коледжу.
"Він із тих, хто безмежно любив життя і світ. З тих, хто не зупиняється на досягнутому, постійно в пошуках знань та вражень. У наших спогадах усміхнений, життєрадісний, надійний товариш та друг... Війну зустрів за кордоном, міг там і залишитися. Але не зміг... Високе почуття обов'язку, любов до рідної землі не дозволили...", – розповіла про загиблого захисника Світлана.
Напередодні повномасштабного вторгнення РФ Боржієвський працював інженером з технічної підтримки в лабораторії бетону на Кам'янці-Подільському цементному заводі, що належить компанії CEMARK.
Захисник був закоханий та планував одружитися, але хотів зробити це вже після перемоги. Однак не встиг. Як сумно відзначають друзі, Боржієвського забрала клята війна, розв'язана Росією.