Поки що в громади немає фінансової можливості, щоб втілити проєкт Сакральна архітектура — невіддільна частина нашої культури та національної спадщини, адже відображає національну ідентичність, регіональні особливості, традиції, вірування та творчі вміння наших предків. Час і природні фактори, а інколи людська недбалість та байдужість призводять до знищення унікальної дерев’яної сакральної архітектури нашого краю. Задля привернення уваги громадськості до проблеми реставрації й захисту архітектурних пам’яток, викладачі та студенти Університету Короля Данила уже третій рік поспіль розробляють проєкти з відновлення первісного вигляду старих церков. Таку ініціативу започаткував викладач кафедри архітектури та будівництва УКД Андрій Савчук.
Запропонована викладачем робота кількаетапна: наукове дослідження, архітектурна інвентаризація об’єкта, викреслення наявного стану, розробка проєктних пропозицій, візуалізація та розробка відеопрезентації з метою представлення роботи загалу.
Студенти презентують проєкти на студентських наукових симпозіумах, конференціях та беруть участь у конкурсах. Один із проєктів — розробка студентки ІІІ курсу УКД Ілони Вінтоняк. Вона підготувала ескізний проєкт відновлення фасадів дерев’яної церкви Введення в храм Пресвятої Богородиці 1931 року у селі Хмелівка Богородчанської громади.
«На заняттях із сакральної архітектури ми мали змогу розробити проєкт у сучасному стилі або відобразити етапність відновлення старої церкви. Я обрала церкву свого села, — розповідає студентка. — Роботу розпочала з пошуку архівних фото церкви та опитування жителів села. На жаль, мені не вдалося знайти повноцінних зображень церкви, адже на кожній фотографії фасад прикривали пишні гілки дерев, які росли на церковному подвір'ї. Тому ухвалили рішення працювати з наявним матеріалом».
Студентка провела заміри церкви, розробила креслення сьогоднішнього стану й обґрунтувала проєктне рішення.
«У проєкті передбачили заміну вікон, а також запропонували відновити первісне шалювання стін храму та дзвіниці. Запроєктували перекриття дахів та головного верху металевою бляхою темно-сірого кольору. Крім того, передбачено також ландшафтну організацію території довкола храму, невисокий дерев’яний паркан з плениць. Окремо представлені й детальні креслення щодо відновлення автентичного вигляду ґанку при головному вході в храм. Наразі проєкт ще не є реалізованим, оскільки в громади немає фінансової можливості, аби його втілити. Церква відділена від держави та живе за рахунок пожертв. На жаль, зараз ми живемо в часі війни й всі кошти, які жертвують люди, направляються на потреби ЗСУ. Отож, я передала розроблений проєкт настоятелю церкви та очікую настання перемоги, аби повторно вести перемовини про його реалізацію», — зазначила Ілона Вінтоняк.
