Відтак люди живуть в екстремальних умовах і поки не бачать світла в кінці тунелю Як уже повідомляли «Вікна», 10 квітня на своїй сторінці в соціальній мережі мешканка Голиня Іванна Коцан повідомила про підтоплення на вул. Стебельських у цьому селі та проілюструвала допис світлинами.
«Ось така сумна картина нас супроводжує вже 8 років. Можливо хтось знає куди потрібно звернутись і хто зможе нам допомогти з водовідводом?!», —написала вона тоді.
Через воду та болото пані Іванна має проблеми з тим щоб вийти з дому, не допомагають навіть калоші – за пару кроків у них вже хлюпає вода.
Староста села Голинь Тарас Кушлик на це повідомив, що проблема тут глобальна: йдеться про новий масив, де житлові будинки збудували на місці колишнього поля, відтак було порушено мережу меліоративних каналів, які відводили воду. За словами Тараса Кушлика, минулого року для розв'язання проблеми підтоплень прочистили канаву на вулиці та прокладали металеву трубу. Відтак, якщо торік вода стояла на дорозі, то цього року — вже ні.
Іванна Коцан знову звернулася до «Вікон». Вона стверджує, що справа зовсім не у порушеній меліоративній мережі. Так, за словами жінки, будинок на вул. Стебельських у Голині родина збудувала більш як 11 років тому. Впродовж трьох років вони тут проживали і жодних проблем з підтопленнями не було незалежно від кількості опадів та інтенсивності танення снігу. Вісім років тому на вулиці міняли підземну газову трубу, відтак проводили розкопки. І саме після цього вулицю і будинки почало підтоплювати. Тому мешканці, як зазначила Іванна Коцан, цілком обґрунтовано пов’язують свою проблему не з порушеною меліоративною системою (її під час забудови житлового масиву якраз намагалися максимально зберегти), а із земляними роботами восьмирічної давності. Тим більше, що, як стверджує жінка, вода тут накопичується не лише поверхнева, а й під тиском пробивається з-під землі.
Причини можуть різні. Наприклад, підземне джерело, вода з якого почала просочуватися на поверхню після порушення водонепроникного пласта глини. Для розв'язання проблеми мешканці вулиці не раз збирали підписи та зверталися до сільської ради, однак безрезультатно.
«За вісім років зверталися до трьох сільських голів і старости, але жоден нічого не зробив. Байдужість і небажання допомоги», — констатує Іванна Коцан.
Не було зроблено навіть першого елементарного кроку — проведення досліджень, щоб з’ясувати причину затоплень.
Відтак люди живуть в екстремальних умовах і поки не бачать світла в кінці тунелю. Наприклад, як розповіла Іванна Коцан, щоб зробити весілля дитині, довелося за допомогою пожежного шланга три дні відкачувати воду з території садиби. Зараз їм ще важче — чоловік 25 лютого минулого року добровольцем пішов захищати Україну на фронт, а пані Іванна з дітьми волонтерять, зокрема збирають допомогу для українських військовослужбовців. За її словами, через затоплення вже не раз доводилося викопувати й витягувати автомобілі військових, які приїжджають до них за потрібним.
