Писанки врятовані, а отже і їхні історії житимуть, каже співробітниця заповідника. Наукова співробітниця заповідника Ірина Стасюк розповіла, як рятували й реставрували писанки, де вони експонувалися після відновлення та як потрапили на Івано-Франківщину, пише "Суспільне".
Ірина Стасюк розповідає: сім років тому на Софіївській площі встановили 585 писанок, які розписували майстри з усієї України. Пізніше їх перевезли у приватний дендрологічний парк "Добропарк", що розташований у селі Мотижин за 29 кілометрів від Києва. Писанки прижилися там з-поміж інших артоб’єктів. Їх оглядали, біля них фотографувалися, вони були окрасою парку. Це тривало до повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Під час окупації Київщини російські війська зайшли на територію парку і знищили там будівлі, техніку, рослини, а також більшу частину писанкової колекції.
"Писанки зберігалися на складі. Його розбомбили. Вціліли 140 писанок. Але їх дуже пошкодили, бо ними грали у футбол. Робилося це свідомо. Це ж треба було з коробки вибрати, побачити, що там таке (думаю, росіяни знають, як виглядає писанка). Писанка уособлює для них все українське. А вони це ненавидять", — розповідає Ірина Стасюк.
За її словами, на писанках були вм'ятини, подряпини, тріщини. Писанки мали не лише зовнішні, а й внутрішні пошкодження, зокрема пластикового корпусу.
Про пошкодження писанок у "Добропарку" Ірина Стасюк дізналася від жительки Києва Анастасії Аверіної. Саме Анастасії належить ідея організації виставки "Писанки відродження", а також ініціатива реставрації вцілілих у "Добропарку" писанок.
"Настя – уродженка Луганська. У 16-річному віці вона переїхала до Києва. Тепер жінка – власниця маркетингового агентства. Це агентство випустило книгу історій, присвячених початку повномасштабної війни, а також працювало над виготовленням ювілейних монет із зображенням писанок. В Анастасії Аверіній мене привабило те, що людина вболіває за українську культуру", — каже Ірина Стасюк.
Анастасія Аверіна організувала перевезення вцілілих писанок із Київщини до Львова. Їх розмістили на складі одного з місцевих навчальних закладів і почали реставрувати. За словами Ірини Стасюк, над тим, щоб дати писанкам друге життя, працювали три майстрині.
"Є каталог писанок, які вціліли. Анастасія Аверіна поширила про нього інформацію у соцмережах. І одразу художники з багатьох куточків України почали писати й цікавитися, чи збереглися писанки їхнього авторства. Настя всіх їх знає, кожному відповідала, надсилала фотографії", — говорить Ірина Стасюк.
Після оновлення писанки виставляли на площі Святого Юра у Львові, а також у десятьох територіальних громадах на Львівщині.
Показати частину врятованої писанкової колекції прикарпатцям і гостям області Ірина Стасюк планувала ще у 2022 році. Наукова співробітниця заповідника Давній Галич" каже: домовилася з Анастасією Аверіною про те, що на Івано-Франківщину передадуть десять писанок. Але на той час виникли проблеми із транспортуванням. І писанки привезли до музею етнографії тільки зараз. На території музею просто неба, за словами Ірина Стасюк, встановлять 27 писанок різного розміру. Вони — кольорові, привабливі, переважно з дитячими розписами, а також у стилі Марії Примаченко.
"Одна з писанок, яка мене вразила, має назву "Заповіт". Художник, який її розписував, зобразив себе і свою родину. Також написав на писанці вірш. Розумію, що ця писанка була під окупацією, могла бути знищена, але збереглася. А разом з нею збереглася сімейна життєва історія одного з майстрів. Є також дитячі писанки. Знаю, що Настя залучала до розмальовування діток із синдромом Дауна і захворюваннями опорно-рухового апарату", — продовжує Ірина Стасів.
Кожна писанка — окрема історія. Писанки врятовані, а отже і їхні історії житимуть, каже співробітниця заповідника.
Сотню із врятованих на Київщині писанок у майбутньому планують експонувати у Великій Британії та США.
"Дві найбільш цінні писанки виставлять на аукціон. А всі зароблені від продажу гроші підуть на відновлення зруйнованого ліцею № 2 у Гостомелі. Подорож писанок також підсилить наше посилання світу. Мені здається, що писанки — наш символ відродження", — розповідає Ірина Стасюк.
Наукова співробітниця додає, що у музеї етнографії Національного заповідника "Давній Галич" писанки можна оглянути й сфотографуватися біля них щодня з 9:00 до 17:00. Писанкова виставка стартує 18 квітня.
