Назва Ломниця походить від слова "ломити". Річка дійсно часто ламає береги та навіть впливає на географію поселень та історію, зауважує краєзнавець Андрій Тимків.
Цікавий факт з історії: в липні 1917 року, коли російська імператорська армія наступала на Рожнятів та Калуш, на річці була повінь, що значно стримувала натиск Росії. Повінь на Лімниці дозволила підготувати сили та відкинути росіян за річку Збруч.
Назва Ломниця — не рідкість в наших краях: зі схожою назвою є частина села Сваричів — "Ломенка". Згодом Ломниця трансформувалась у звичну нам Лімниця. Зі схожою назвою "Ломниця" є річка в Словаччині — права притока Топлі, протікає в окрузі Вранов-над-Теплою.
Інша назва річки — "Василява": так називають її жителі Перегінського від легенди часів Київської Русі.
Йшов страшний 1240 рік. Монголо-татарська навала спалила Київ і через Галицькі землі Карпати ішла на Європу. Через брід на Лімниці татари переганяли полонених. Але на них напав зі своїм загоном княжич Василько Романович і звільнив полонених. Але татарська стріла наздогнала Василька в бурхливих водах Лімниці. Звільнені люди поселилися на берегах ріки назвали поселення Перегінськом, а відтоді річку називають Василявою. Ця назва збереглась і до наших днів. Бо коли питаєш, куди ідеш купатись, відповідають: на "Василяву". Збереглося й урочище з назвою "Завасилява".
В інших селах, до прикладу, в Ясені, Лімницю називають"Старовниця", подекуди — Лімницє, або просто ріка. В Закерничному називають "Чев" від легенди часів опришків про Юнака Чева та дівчину Чечву, — додає Андрій Тимків.