Для громади важливо, щоб медзаклади увійшли в мережу спроможних госпітального округу Одне з них — виконання постанови Кабінету міністрів від 28 лютого 2023 року №174 «Деякі питання організації спроможної мережі закладів охорони здоров’я». Суть цього питання полягає у напрацюванні бачення громади щодо визначення мережі спроможних закладів охорони здоров’я, бо відповідні пропозиції міська рада має подати до 1 травня 2023 року. На цій підставі обласна військова адміністрація та МОЗ формуватимуть проєкт плану розвитку госпітального округу, — повідомила Калуська міська рада.
"Для нашої громади важливо, щоб наші медичні заклади (зі стаціонарами) максимально увійшли в мережу спроможних госпітального округу (а це – межі області), адже від цього залежить фінансування їх з НСЗУ, зміцнення матеріально-технічної бази, а головне — розширення спектру медичних послуг, підвищення їх якості тощо.
З огляду на вже виписані вищезгаданою постановою вимоги, наша Калуська ЦРЛ має всі підстави бути серед спроможних як кластерний заклад охорони здоровʼя. Це й буде основою бачення, яке після відповідної ухвали міською радою буде подано як пропозицію до районної військової адміністрації. Завданням для міської ради ще залишається продумати перспективу щодо ролі міської лікарні у загальній мережі спроможних закладів госпітального округу", — йдеться у повідомленні.
В урядовій постанові від 28 лютого, на яку посилається міська рада, йдеться, що у складі спроможної мережі визначаються: надкластерні заклади охорони здоров’я (багатопрофільні, а також спеціалізовані і єдині на область, наприклад, онкологічна лікарня); кластерні заклади охорони здоров’я; загальні заклади охорони здоров’я; надавачі медичних послуг, які надають первинну медичну допомогу та центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф із пунктами постійного базування бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, інформують "Вікна".
Види багатопрофільних лікарняних закладів у складі спроможної мережі визначаються відповідно до мінімального (базового) переліку напрямів медичного обслуговування.
Щодо статусу кластерного закладу охорони здоров’я, на який претендує Калуська ЦРЛ, то межами госпітального кластера, в яких функціонує такий заклад охорони здоров’я, є район. Причому лише одна лікарня визначається як кластерний заклад охорони здоров’я, який розташовується в адміністративному центрі району. У Калуському районі понад 280 тис. населення, тож тут можуть бути й дві кластерні лікарні — постанова визначає, що така лікарня має обслуговувати не менше як 120 тис. осіб.
Урядовою постановою визначено мінімальний перелік базових напрямів медичного обслуговування для кластерних лікарень. Це акушерство і гінекологія (ІІ рівень перинатальної допомоги), алергологія, анестезіологія (інтенсивна терапія в невідкладних станах), дерматовенерологія, ендокринологія (крім хірургічних втручань), інфекційні хвороби, кардіологія, зокрема інтервенційна кардіологія, неврологія, нейрохірургія, отоларингологія, педіатрія, реабілітація, терапія, ортопедія і травматологія, урологія, хірургія (зокрема судинна), офтальмологія, паліативна медична допомога, психіатрія, трансфузіологія.
Не всі ці напрямки є в Калуській ЦРЛ. Наприклад, дерматовенерологія, інфекційні хвороби тощо.
Як пояснила у коментарі «Вікнам» заступниця міського голови Наталія Кінаш, лікарня розвиватиме ці напрямки. До того ж передбачено перехідний період для формування спроможної мережі: очікується що він триватиме 2-3 роки.
Щодо міської лікарні, то у теперішньому вигляді за урядовою постановою вона у спроможну мережу закладів охорони здоров’я вписатися не може. На статус загального закладу охорони здоров’я міська лікарня не може претендувати навіть теоретично: така лікарня, за словами Наталії Кінаш, не має знаходиться ближче як за 60 км від кластерної лікарні. Тобто у разі якщо Калуська ЦРЛ стане кластерною (а до того йде), то інших спроможних лікарень у Калуші не буде. Окрім того, міська лікарня не надає усі послуги з базового переліку для загальних лікарень. Це анестезіологія (інтенсивна терапія в невідкладних станах), неврологія, інфекційні хвороби, ортопедія і травматологія, терапія, хірургія.
За таких умов, не виключають об’єднання двох лікарень. У такому разі на базі міської лікарні можна організувати надання допомоги за такими напрямками, як, наприклад, інфекційні хвороби, психіатрія чи реабілітація. У Львові, як повідомила Наталія Кінаш, лікарні вже об’єднуються в територіальні медичні об’єднання і таким чином вони стають більш спроможними.
Ще одна зміна може стосуватися відділення первинної медичної допомоги від вторинної. Така вимога мала бути реалізована до 1 липня минулого року, але через війну зміни відклали. Зараз основним закладом, який надає первинну медичну допомогу, є Калуський міський центр ПМСД. Також первинка є в міській лікарні та Калуській ЦРЛ. Від лікарень таку допомогу можуть забрати.
Поки що проєктів рішень щодо реорганізації в калуській медицині немає – перехідний період дає можливість не поспішати та детально їх продумати. Крім того, зміни ще можливі й у законодавчому полі.