Суд стягнув з калушанина понад 90 тис. гривень аліментів, які він не сплачував з 2009 року

Відповідач жодного разу не сплачував аліменти на утримання доньки. Чоловік не підтримував жодних стосунків з дитиною, не цікавився її життям та здоров'ям, свідомо ухилявся та ухиляється від виконання батьківських обов'язків.
Переглядів: 1690
Ілюстроване фото. Відповідач жодного разу не сплачував аліменти

27 квітня Калуський міськрайонний суд розглянув цивільну справу про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, повідомляють "Вікна" з посиланням на Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Позивачка звернулася до суду та просила стягнути із колишнього чоловіка на її користь пеню за прострочення сплати аліментів на утримання доньки в розмірі 92 143,50 гривні. Позов мотивований тим, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, який розірвано. Від спільного проживання у них народилася донька. Рішенням Калуського міськрайонного суду від 6 жовтня 2009 року на її користь стягувалися аліменти в розмірі по 500 гривень щомісячно.

Однак відповідач жодного разу не сплачував аліменти. Згідно з розрахунком головного державного виконавця Калуського відділу Державної виконавчої служби заборгованість відповідача зі сплати аліментів станом на 1 березня 2023 становить 106 640,70 гривні.

Відповідач не підтримував жодних стосунків з дитиною, не цікавився її життям та здоров'ям, свідомо ухилявся та ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не утримує матеріально. Відповідач є працездатною особою, доказів щодо поважності причин з яких не сплачував аліменти державному виконавцю надано не було, а тому він ухиляється від виконання рішення суду, що свідчить про наявність вини відповідача у виникненні заборгованості по аліментах.

Суд встановив факт неналежного виконання відповідачем аліментних зобов'язань, оскільки у вказаній справі останній знав про стягнення аліментів, які мають сплачуватися ним на користь його дитини, однак, попри це допустив прострочення сплати (підстава для нарахування пені), що ним належними доказами не спростовано.

Таким чином, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, правдивість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.