Підписані при житті згоди на посмертне донорство дещо полегшують роботу медиків. 8 травня в обласній клінічній лікарні провели посмертний забір нирок та печінки у пацієнта. Одну з нирок одразу трансплантували 51-річному коломиянину, який попередньо рік перебував на діалізі. Решту органів відправили до львівських лікарень, щоб ще двоє пацієнтів отримали шанс на повноцінне життя вже з трансплантованою печінкою та ниркою, повідомляють "Вікна" з посиланням на обласну клінічну лікарню Івано-Франківської обласної ради.
Донором став 65-річний мешканець Івано-Франківська, смерть мозку якого лікарі констатували вранці напередодні.
«У цього пацієнта був складний ішемічний інсульт і шансів на його повернення до життя практично не було, — розповідає трансплант-координаторка Лілія Шевага. — Коли ж ми отримали підтвердження смерті мозку й погодження від дружини та двох доньок чоловіка про згоду на посмертну трансплантацію, то приступили до забору органів».
Далі — внесення даних у реєстр, підбір пари донора-реципієнта.
«Тут немає людського фактора — обирає Єдина державна система трансплантації. Потім ми обстежуємо реципієнтів, яких підібрала система, проводимо своєрідний моніторинг, — пояснює Лілія Шевага. — Сама трансплантація триває приблизно три-чотири години — й втомлені хірурги повідомляють команді та родині про успішно завершену справу».
За словами анестезіолога Андрія Олійника, пересадка нирки відбувалася за планом. Для лікаря — це десята операція з трансплантації цього органу.
"Це — не тільки анестезія. Це — інтенсивна терапія. Хворих доправляють на пересадку у важкому стані. У них — порушені функції нирок, вони всі — на гемодіалізі", — розповідає Андрій Олійник.
Медики зауважують, що родина донора не знала достеменно, чи погодився б їхній батько та чоловік на такий вчинок, але розповідають, що він дуже любив дітей, часто грався не лише зі своїм онуком, але й зі сусідськими дітьми у дворі, тож цінував кожне мале життя своїм приязним ставлення. А отже, кажуть, схвалив би їх рішення в поцінуванні людського життя в такий спосіб, навіть після смерті.
Як зазначає Лілія Шевага, підписані при житті згоди на посмертне донорство дещо полегшують роботу медиків.
"Як лікарі під час "коридору пошани" перед операцією, так і весь наш колектив, дякуємо родині донора за приклад мужності у прийнятті рішення, за довіру і врятовані життя ще трьох людей", — зазначають в обласній клінічній лікарні.
