"Самурай" мріє повернутися додому з перемогою і зробити в будинку ремонт "Самурай", боєць одного з підрозділів 102 бригади Сил територіальної оборони з Івано-Франківщини, згадує той день, коли почалась війна, так:
"Дізнавшись зранку 24 лютого, що росія почала бомбити наші мирні міста та села, я одразу ж без вагань вирішив — требі іти до армії воювати. Жінка була проти, адже у нас п’ятеро дітей і ми очікували шосту — дружина була на 2 місяці вагітності. Але мені вдалося її переконати, щоб відпустила мене. Прийшлось трохи схитрувати — я пообіцяв, що піду тільки на рік, а потім повернусь додому".
Так, "Самурай" — справді багатодітний батько, адже має шестеро дітей: 4 хлопців та 2 дівчинки. Найстаршому сину — 10 років, а наймолодшій дівчинці — всього 9 місяців, народилася вона уже під час війни.
"У вересні дружина народила донечку. Мене командир відпустив забрати їх з роддому, а потім я знову поїхав на війну. Дівчинці 9 місяців, а я бачив її тільки двічі — коли народилась і під час планової відпустки на 10 днів. Жінка постійно каже мені, щоб "закінчував" з армією. Та і я сам розумію — їй тяжко з шістьма дітьми, вони хочуть тата, їх треба виховувати. Командири теж кажуть — хватить з тебе, повоював — вертайся додому, ти там більше потрібен. Але не можу покинути армію, залишити побратимів, мушу закінчити війну!"
"Самурай" родом з Миколаївської області, де зараз мешкає його родина. До війни займався будівництвом, заробляючи важкою працею на будівництві в Києві та Одесі.
Коли призвався до армії — спочатку служив в інженерних військах на посаді старшого понтонера. Його завданням було забезпечення переправи техніки через водойми. Але він мав бажання потрапити у бойові підрозділи та брати участь у бойових діях. Тож добився, щоб його перевели спочатку у Рівне, а потім потрапив у 102 бригаду в Запорізьку область. Тут "Самурай" служить у роті вогневої підтримки. До недавнього часу був в обслузі протитанкової гармати МТ-12 "Рапіра".
Наразі командування проводить серйозну підготовку штурмових груп у всіх підрозділах бригади. Самурай каже, що і він, і його побратими дуже задоволені таким підходом командування:
"Такі навчання є надзвичайно ефективними та корисними. Раніше я працював на гарматі і не дуже розбирався у тактиці оборонних чи наступальних дій. Але, можливо, прийдеться вступити в бій з ворогом, можливо, ми підемо у наступ — і я хочу бути впевнений, що ми всі не розгубимося, не розбіжимось. Я хочу знати, що можу покластися на своїх побратимів, як і вони на мене. Наразі у нас уже третій день підряд ідуть заняття і ми відпрацьовуємо до автоматизму усі базові дії при штурмі — наступ, зачистку, відхід. З нами займаються дуже досвідчені та хороші інструктори, які відпрацьовують з нами кожен елемент бою. Мені та моїм побратимам це подобається".
Чому саме такий позивний був обраний — "Самурай" відповідає так:
"Мені імпонують принципи кодексу честі самурая. Не всі, звісно ж. Наприклад, покірність господарю чи сепуку — це ж не середньовіччя, не часи феодалізму. Але, загалом, самураї були хоробрими воїнами, чесними, справедливими, шляхетними, співчутливими, справедливими. І ці сім принципів бушідо — я б хотів і намагаюсь слідувати їм".
Перед війною "Самурай" купив будинок, вантажний автомобіль. Тож, коли повернеться додому з перемогою — має багато роботи.
