Пам’ятну дошку відкрили на фасаді ліцею №10, в якому навчався Юрій Харкавий Наймолодший з 12 дітей, Юрій ще в дитинстві вирішив бути військовим. Як тільки йому виповнилось 18 років — пішов служити в армію. Кажуть рідні, що відчував до цього покликання.
«Від імені нашої родини, дякую усім вам. Усім, хто прийшов вшанувати пам‘ять нашого брата. Дякую, що пам’ятаєте у своїх молитвах усіх наших захисників. «Немає більшої любові, як віддати життя за своїх друзів». Брат Юрій і кожен з військових, які загинули, захищаючи волю і незалежність України, показали не на словах, а на ділі свою любов до Бога, до Батьківщини та до кожного з нас. Згадуймо їх, як живих, так і померлих, у своїх щоденних молитвах і їхня пам‘ять буде вічною», — з вдячністю каже брат Юрія о. Василь Харкавий.
Також зі сльозами на очах ділиться спогадами сестра Юрія. Каже, що досі не може повірити, що брат більше не повернеться з війни.
«Він у нас хоч і наймолодший, але боєць. Любив друзів, завжди всім помагав. Юрій був дуже добрий та мав багато друзів. Завжди відгукувався на всі прохання, з усіх сил намагався допомогти. Навіть зараз, коли зустрічаєш його друзів, вони досі не можуть повірити, що це сталося. Здається, що він ще повернеться з війни. У 2014 році йому прийшла повістка і він нікому не сказав, що піде на війну, бо не хотів, щоб ми переживали. Цього разу навіть не дочекався повістки, одразу став на захист Батьківщини!», — пригадує сестра загиблого воїна Зоряна Харкава.
Як тільки розпочалось повномасштабне вторгнення, Юрій без вагань пішов захищати Батьківщину. Побратими згадують його лише як відданого друга та зразкового захисника.
«Важко розмовляти, бо Юрій був моїм побратимом ще з 2014 року. Був дуже гарною, хорошою і безобідною людиною. Діти, які тут навчаються, беріть приклад з Юрія, вчіться гарно. Якщо ви будете добре вчитися, будуть з вас інженери, науковці. Тоді наша Україна буде дуже сильною, ми будь-якого ворога переможемо!» — каже побратим Роман Перцей.
У своїй військовій кар’єрі Юрій проявляв себе як відважний воїн. Нагороджений пам'ятним знаком учасника подій «Дебальцеве», відзнакою «Учасник АТО», також відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» та відзнакою «За бойову звитягу». Пам’ятну дошку відкрили на фасаді ліцею №10, в якому навчався Юрій Харкавий.
«На жаль, у нас двоє уже загиблих. Але вони є наша гордість. Вони пишуть нашу історію, історію сьогодення. Це є боротьба за нашу свободу, за нашу незалежність, це є незламна воля перемоги. І ми обов’язково переможемо з такими людьми, з такими Героями. Хай завжди в наших серцях, в нашій пам’яті закарбуються такі слова: «Хай свічка згасне, але пам’ять не згаса». Вічна пам’ять нашим Героям. Слава Україні!» — каже директор ліцею Руслан Куриндаш.
