Попереду у Ярослава Ковальчука — ще одна операція Поранення, з якими поступають українські захисники на лікування, є дуже тяжкими. Бойова травма майже завжди є поєднаною, тобто вражається як кістка, так і мʼякі тканини, судини, нерви. Рани зазвичай є інфікованими. Окрім того, в більшості випадків травмується декілька ділянок тіла. Адже осколків багато, вони травмують грудну клітку, черевну порожнину, таз, верхні та нижні кінцівки, повідомляють "Вікна" з посиланням на КНП "Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради".
У відділенні травматології нашої лікарні активно та успішно лікують поранених військових. Одним із них є Ярослав Ковальчук. Захисник України пішов на війну добровольцем з початку повномасштабного вторгнення.
«До того не воював, на строковій службі не був. Але з 24 лютого перебував там, де відбувались основні бойові дії», — розповідає військовий.
Це вже третє поранення Ярослава.
«Дякувати Богу я досі живий. Перше трапилось в липні. Осколок в легенях і досі є, але лікарі кажуть, що його краще не чіпати. Друге поранення – в жовтні. Тоді була нетяжка контузія. А 1 березня отримав поранення осколками та перелом великогомілкової кістки», — розповідає захисник.
Ярослав задоволений лікуванням в ЦМКЛ. Каже, що лікарі та медсестри дуже чуйні, ввічливі, доглядають за військовими. Налаштований на одужання, адже відчуває, що тут про нього дбають.
Про лікування військового розповідає лікар-травматолог Андрій Стуй:
«Ярослав до нас в лікарню приїхав вже з апаратом зовнішньої фіксації. Втім, ми взяли посів і виявили, що рана була інфікована стійкою бактерією. У нього поєднана травма м’яких і кісткових тканин».
Спочатку лікарі-травматологи провели Ярославу Ковальчуку дебрідмент.
«Тобто почистили всі мертві тканини і повидаляли уламки кісток. Також імплантували у рану PMMA буси (з кісткового цементу із антибіотиком), це забезпечує концентрацію антибіотику у 200 разів більше у рані ніж при внутрішньовенному введенні. Ці буси знаходяться у рані від 4 до 6 тижнів».
Наступну операцію здійснили по встановленню інтрамедулярного блокуючого стержня.
«Кістковий дефект у Ярослава близько 5 см, тож ми заповнили його кістковим цементом із антибіотиком, але тепер у вигляді спейсера. Це дозволить йому частково наступати на ногу. Тепер потрібно чекати 8 тижнів, щоб навколо спейсера сформувалась мембрана», — зауважує лікар.
Попереду у Ярослава Ковальчука — ще одна операція.
«Ми плануємо видалити спейсер та пересадити кісткову тканину із таза пацієнта. Оскільки дефект великий, то можливо прийдеться використати додатково «штучну кістку». Ця методика має назву Маскулет. Ми часто застосовуємо її при лікуванні військових із значними кістковими дефектами в поєднанні із інфекцією», — розповідає Андрій Стуй.
