Калуський ліцей №6 пишається Героями-випускниками, які з відвагою і мужність до останнього подиху боронили рідну землю На відкриття та освячення цифрового пам'ятника прийшли рідні, друзі, побратими, освітяни, учні, представники влади та просто небайдужі люди, інформують "Вікна".
Мати загиблого Героя Зіновія Кінаша — Іванна Кінаш розповіла, що Зеновій був один із чотирьох дітей, яких виховала самостійно. Коли прийшла війна, син перебував за кордоном, проте без вагань повернувся додому, щоб захищати Батьківщину. Поїхавши на Харківщину, пробув там недовго — всього 25 днів. Потім прийшла гірка звістка, яка розірвала материнське серце — загибель сина. Матері досі важко змиритися з втратою найдорожчої людини.
Тамара Самсоненко, мама загиблого Віталія Самсоненка, зазначила, що обоє її синів були на війні. На жаль, один з них не повернувся. Так, Віталій планував збудувати міцну сім'ю. Адже свого часу познайомився з коханою Людмилою родом з Тернопільщини. Проте, на жаль, не судилося.
Віталій був життєрадісний, добрий, завжди вмів підтримати, каже мати. А ще на війні старався розв'язувати будь-які питання. Так, одного разу прийшло багато різних медикаментів у вигляді волонтерської допомоги. Тоді Віталій був єдиним, хто за пів години розібрався у всіх препаратах, пригадує мама розповіді побратимів.
А ще загиблий Герой разом з побратимами навчився вірити в Господа і молитися. Так, був випадок, коли хлопці мали йти у бій, проте була велика ймовірність, що можуть не повернутися назад. Віталій помолився за військових і сталося так, що всі повернулися живі і здорові без жодної царапини.
Оксана Будзан, сестра загиблого Андрія Приставського, зізналася, що, не зважаючи на те, що Герой був молодшим братом, він був наче старшим, адже був міцною опорою та добрим порадником. Зараз дуже не вистачає братової підтримки та допомоги, додала Оксана Будзан. А ще висловила жаль за те, що не могла бути присутня мама, яка, на жаль, хворіє. Так, мама написала вірша про свого сина, який зачитали під час відкриття цифрових пам'ятників. Найважчою в житті жінка назвала дві дороги: проводи на війну і зустріч в домовині.
Побратим Сергій пригадав, як служили разом на Миколаївщині і як Андрій Приставський загинув під Слов'янськом. Тоді якраз загиблий калушанин був на бойовому чергуванні. В той день було багато вибухів і Андрій був поранений. На жаль, поранення було не сумісне з життям. Побратим висловив глибокі співчуття з приводу втрати свого товариша.
Андрій Кисиличак був дбайливим сином, братом, люблячим чоловіком та батьком, розповіла дружина Оксана. Пригадує, що 18 грудня спілкувалися востаннє, а 20 грудня чоловіка не стало. Так, вже 5 місяців немає коханого поруч, про що і досі боляче говорити.
Калуський ліцей №6 пишається такими Героями-випускниками, які з відвагою і мужність до останнього подиху боронили рідну землю. Адже саме завдяки таким мужнім захисникам діти мають можливість навчатися, — зазначила директорка ліцею Віра Притуляк.
Довідка. Цифрові пам'ятники встановлені з ініціативи громадської організації «Спогади України». Щоб побачити живу історію загиблих Героїв, достатньо навести телефон на пам'ятну таблицю чи інший архітектурний об'єкт з QR-кодом та перейти в додаток «Bank of memories», завдяки якому можна переглянути відео в режимі доповненої реальності.
