З десяти бійців відділення один загинув, а шістьох — поранило, — згадує Роман Мудрий Про 20 січня Роман Мудрий хоче забути, як про страшний сон. Про те, як над хлопцями завис ворожий дрон і скинув координати, про те, як стріляв ворожий танк. Про те, як забирали «двохсотих» і «трьохсотих», — йдеться в повідомленні Івано-Франківської обласної клінічної лікарні.
«Я — командир відділення, відповідав за людей, — каже Роман. — Виносити було важко, бо йшов обстріл. Несли до танка, звідти треба було їхати п'ять кілометрів, але не залишили нікого».
З десяти бійців відділення один загинув, а шістьох — поранило. У командира постраждав весь правий бік: рука й нога. Першу допомогу надали в Зарічному та Дніпрі, а згодом був переїзд до Івано-Франківська.
«Лікарі тут молодці, руку мені врятували, — каже воїн. — Ніц не було, одна кістка — і та подроблена, м'ясо вирване. Потроху рука почала рухатися, а найбільше дошкуляє нога: зі стегна вирвало осколком кістку, там тепер є «залізяка». Розробляють ногу, пече, але треба потерпіти...».
Роман був поранениний в районі міста Кремінна на Луганщині. Госпіталізований з вогнепальним пораненням правого стегна, правого передпліччя, правої кисті. Лікарка Центру фізичної та реабілітаційної медицини Юліана Ружанчук дивиться у листок діагнозів, каже, що їх багато і вони складні. Уточнює про вогнепальне поранення правої стегнової кістки, травматичну ампутацію 4-5 пальців правої кисті, і що наслідком поранень стала післятравматична нейропатія «правого малогомілкового нерва з глибоким парезом стопи».
Це означає, що рухи стопи — мінімальні. Наскільки вони відновляться — покаже час, але лікарка стверджує, що Роман «буде ходити в будь-якому випадку, можливо, з допоміжними засобами».
Також у воїна діагностована «післятравматична нейропатія серединного ліктьового і променевого нервів з вираженим порушенням функції правої верхньої кінцівки». На правій руці бійця ще стоїть апарат зовнішньої фіксації.
Команда Центру розробила індивідуальну програму реабілітації, з Романом займаються фізичний терапевт і ерготерапевти.
«Боєць стоїть у нас, повністю володіє кріслом колісним, щоби на ньому їздити. Поки обслуговує себе частково, але в травматології він лежав, тож прогрес у нас суттєвий», — розповідає реабілітологиня.