У ході презентації сформовано пропозиції щодо тематики подальших досліджень. В оформленні книги використано архітектурні пам’ятки міста Калуша. Збірник документів і матеріалів вийшов у видавництві «Фоліант» під загальною редакцією Олега Малярчука, доктора історичних наук, професора Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, інформують "Вікна" з посиланням на музейно-виставковий центр.
Учасниками презентації були історики, краєзнавці, музейні працівники, працівники центральної бібліотеки імені Тараса Шевченка і студенти.
Модератори заходу: професор Олег Малярчук та Іван Тимів, провідний науковий співробітник краєзнавчого музею Калущини.
Під час презентації обговорено пропозиції перспективних напрямів подальшої пошуково-дослідницької діяльності з вивчення історії Калущини.
Від представників влади міста виступив Олег Савка, керуючий справами виконавчого комітету Калуської міської ради. Він привітав учасників презентації з Днем міста, наголосив на важливості наукових і краєзнавчих публікацій з історії Калущини, вагомості музейної справи в цілому.
В обговоренні видання взяли участь науковці. Андрій Королько, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України і методики викладання історії Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника підкреслив наукову значимість збірника «Калуські історичні студії», новизну вміщених у ньому матеріалів.
Олег Єгрешій, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України і методики викладання історії Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника наголосив на важливості розширення тематичного діапазону досліджень, відзначив дослідницький підхід у вивченні поставлених авторами проблем, ґрунтовну джерельну основу наукових публікацій збірника.
У виступі Олега Відливаного, виконувача обов’язків директора КЗ «Музейно-виставковий центр Калуської міської ради» прозвучали вітання з Всеукраїнським днем краєзнавства й Днем міста, відзначено особистий внесок працівників Музейно-виставкового центру в дослідження історії краю, відзначено плідну творчу співпрацю з вченими Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.
У ході презентації розглянуто контент збірки, яку відкриває передмова Олега Малярчука «Калущина – військово-політична твердиня «бандерівського краю». У ній підсумовано досягнення науковців з вивчення минулого Калущини.
У статті Івана Тиміва «Проблема османських і ординських набігів на землі Руського воєводства XV‒XVII ст. у польській історіографії міжвоєнного періоду 1919‒1939рр.» висвітлено створення та діяльність сходознавчого товариства у міжвоєнній Польщі, розкрито наукову діяльність Львівського сходознавчого осередку та його представників сходознавця Євгена Завалинського, істориків Александра Чоловського, Януша Волінського, Ольгерда Гурки та ін. Охарактеризовано проблематику османських та ординських набігів на землі Руського воєводства XV‒XVII ст
У наступній статті Івана Тиміва «Воєнна кампанія 1675 р. на теренах Руського воєводства», автор розкриває перебіг воєнних дій між польсько-литовсько-козацькими військами короля Яна ІІІ Собеського та турецько-татарською армією османського полководця Ібрагіма Паші й кримського хана Селім Ґерая на теренах Руського воєводства влітку-восени 1675 р. Висвітлено перебіг битви під Лисиничами біля Львова 24 серпня та облоги Теребовлянського замку 21 вересня – 4 жовтня 1675 р. Доведено, що Ян Собеський, незважаючи на малочисельність війська, вдало застосовував тактичні прийоми ведення бойових дій, завдяки чому зумів домогтися розгрому татарських відділів під Львовом та зняття Ібрагімом облоги Теребовлі.
Демографічне дослідження Любові Сливки, кандидатки історичних наук, доцентки, старшої викладачки кафедри українознавства і філософії Івано-Франківського національного медичного університету присвячене темі «Розселення дрібної шляхти у Калуському повіті в ХІХ – 30-х роках ХХ століття». У статті висвітлено ареали її розселення на території краю, особливості етносоціальної ідентифікації шляхетської свідомості та матеріально-побутової культури, На основі акварелей Юрія Глоговського вдало візуалізовано типовий вигляд селян і шляхти у Бережниці, Добровлянах, Підмихайлі.
Діяльність УПА й підпілля ОУН у збірнику висвітлені у статті старшої наукової співробітниці Меморіального музею «Калуська в’язниця» КЗ МВЦ Людмили Андрійчук «Невідомий бідонний архів Стратинського лісу (1945–1946 рр.): огляд документів». Дослідниця розкрила особливості зберігання матеріалів та документів у молочних бідонах, розкрито вміст «капсули пам’яті», значимість знахідки. Степан Лесів, завідувач Історико-меморіального музею Степана Бандери у селі Старий Угринів висвітлив діяльність провідника Станиславівської округи ОУН Богдана Трача («Дуная»). Автор розкрив оперативні заходи Станіславського обласного управління МДБ щодо знищення восени 1950 р. провідної ланки Карпатського крайового та Станиславівського окружного проводів ОУН; з’ясував обставини загибелі провідника («Дуная») 27 листопада 1950 р.
Душпастирська та громадська діяльність о. Гната Рожанського була у полі зору кандидата історичних наук Руслана Делятинського та кандидата наук з богослов’я Василя Гоголя. Автори здійснили реконструкцію біографії о. Гната Рожанського, відомого душпастиря та громадського діяча; проаналізували його соціальне походження, процес формування світогляду, період священичого служіння на різних парафіях Львівської греко-католицької архиєпархії, участь у приготуванні видання творів Шевченка у Львові та культурно-просвітницьку працю.
Віталій Півторак, учитель-методист української мови і літератури Калуського ліцею імені Дмитра Бахматюка у своїй краєзнавчій розвідці розкрив складові духовної й матеріальної культури бойківського села Середнє, розглянув версії походження його назви, мікротопоніміку, пам’ятки, повсякдення.
У статті Івана Костіва, кандидата технічних наук, головного спеціаліста державної установи «Науково-дослідний і проєктний інститут основної хімії» розкрито особливості відновлення виробництва добрив і кухонної солі на основі сировинних ресурсів Івано-Франківщини, проаналізовано роль потужних гірничо-рудних об’єктів, створених у Калуші, та промислових комплексів із виробництва сульфатних калійно-магнієвих добрив, спрогнозовано перспективи їхнього відновлення на Калущині.
Калуський період життя й діяльності Івана Куровця вивчав Іван Тимів. Дослідник розкрив взаємини доктора Куровця з Іваном Франком, його активну просвітницьку, громадську і політичну діяльність; створення та редагування першого на Калущині українського часопису «Калуський листок», російський терор в Калуші. Відзначено, що життя й діяльність доктора І. Куровця були сповнені прагнення неустанно працювати для України.
У ході презентації сформовано пропозиції щодо тематики подальших досліджень. Наголошено на важливості залучення молодих авторів до співпраці у збірнику та об’єднанні зусиль задля успішної праці на ниві калущинознавства.
Підготував Іван Тимів – провідний науковий співробітник Краєзнавчого музею Калущини «Музейно-виставкового центру Калуської міської ради», член Національної спліки краєзнавців України, лауреат премії Івана Рубчака.
