Народився Микола Кава 7 серпня 1971 року в селі Павликівка Калуського району. Згодом сім'я переїхала в місто Калуш, йдеться в проєкті "Спогади України", інформують "Вікна".
У Миколи народилася сестричка Тетяна, з якою він дуже любив гратися і проводив свій вільний час. Брат і сестра постійно піклувалися одне про одного, ділили разом і радість і горе. Навчався в Калуській ЗОШ №4, потім — у Войнилівському ПТУ. Після закінчення училища був призваний до лав Збройних сил. До служби відносився добросовісно, за що батьки одержали похвальну грамоту за виховання сина.
Безмежно любив свою сім'ю і сина Романа. Мав багато друзів, був щирим, добрим, відкритим із загостреним почуттям справедливості. Багато років працював за кордоном. Сумлінно виконував свої обов'язки, за що його поважали колеги на роботі.
З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну Миколи пішов боронити рідну Батьківщину. Майже 11 місяців мужньо відстоював кожний клаптик української землі. Давав відсіч ворогу у найгарячіших точках цієї безжалісної війни. Побратими згадують його як надійного товариша, виваженого, готового завжди прикрити спину.
Загинув герой 16 січня 2023 року в районі населеного пункту Роздолівка Бахмутського району Донецької області, вірний військовій присязі до кінця.
Життя відважного воїна обірвав ворожий снаряд. Мужність, яка не має меж, самовідданість, яку нічим не зупинити. Саме таким був Микола Кава. Добрий, змалку небайдужий до чужої біди, люблячий син і брат, вірний побратим. Мав багато мрій та планів на щасливе життя у незалежній Україні. Але їм, на жаль, не судилося здійснитися.
Свій останній спочинок Микола Кава знайшов 20 січня на Алеї слави міського кладовища.
Днями в Калуському ліцеї №4 відкрили меморіальні дошки трьом загиблим Героям, серед яких — Миколі Каві.