Від початку року в громаді зареєстровано 459 викликів за фактом вчинення домашнього насильства. З них 11 — вчинені дітьми, ідеться в інформації міської ради, інформують "Вікна".
До адміністративної відповідальності за цей період притягнено 219 осіб. 16 фактів — за статтею 126-1 Кримінального кодексу України внесено відомості у Єдиний реєстр досудових розслідувань. 219 осіб перебувають на обліку у Калуському райвідділі поліції як кривдники.
Це не означає, що стан справ такий поганий. А радше, що суспільство долає стереотипи і починає активно говорити про цю проблему, переконані організатори.
«Я вивчаю цю проблему із 2020 року. Була можливість залучити грантові кошти на те, щоб організувати систему допомоги жертвам насильства. І нам це вдалося. Калуш сьогодні — серед 30-и громад, залучених у проєкті «Міста і громади, вільні від домашнього насильства». Ми пройшли навчання, підготували фахівців для допомоги потерпілим, а також — створити умови для безпеки та первинної реабілітації, — каже заступниця міського голови Калуша Надія Гуш, голова Координаційної ради з питань запобігання і протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі.
У громаді вдалося відкрити кімнату кризового перебування. Також працює мобільна бригада реагування, де працюють і соціальні працівники, і працівники правоохоронних органів.
«Повідомлення про домашнє насильство «світиться» у планшеті поліцейського червоним кольором, як і повідомлення про тяжкі злочини. Ми маємо мінімум часу, щоб приїхати на місце — і зреагувати, — каже старша дільнична офіцерка поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Калуського райвідділу поліції Головного управління Нацполіції в Івано-Франківській області, капітанка поліції Галина Серман. — Якщо ви зазнаєте домашнього насильства, то в будь-якому разі телефонуйте 102. Або ж попросіть когось це зробити. У нас є чіткий алгоритм дій у такому випадку. Інша справа, що дуже часто заяву на кривдника просто відкликають. І ми нічого не можемо вдіяти, адже це справа приватного обвинувачення.
Між тим, в громаді діє і денний центр підтримки постраждалих від домашнього насильства.
"У нас акцентують на роботі із жертвами насильства. А як бути із кривдниками? Пригадую, що і вони зверталися за психологічною допомогою. Але йдеться про одиниці. На часі розробити програму роботи саме із тими, хто чинить насильство", — вважає директорка Калуського міського центру соціальних служб, муніципальна консультантка UNFPA Галина Дидич.
Насильство пережити можна. У громаді є випадки, коли потерпілим вдавалося, фактично, розпочинати нове, успішне, життя. Між тим, важливо відшукувати і мобілізувати внутрішній ресурс.
"Я тривалий час працювала із жінками, які зазнали насильства. Але це було насильство Воркути, Караганди… Це були жінки із заможних інтелігентних родин. Після всього, що їм довелося пережити, вони не втратили позитивного сприйняття, доброго гумору, хорошого настрою і чистого глузду", — поділилася Люба Липовська, очільниця Калуської міськрайонної філії "Союзу українок". — Я думаю, вони у серці мали дуже сильну віру. І вони мали на що опертися.