Музейні експонати передадуть до Державного історичного музею України. Фото: allardpierson.nl "Музей Алларда Пірсона (APM) має передати так звані кримські скарби державі Україна", — йдеться у вердикті.
Вирішальне засідання у цій справі відбулося ще у квітні, але рішення оголосили тільки зараз, інформує ВВС.
Мова йде про колекцію з кримських музеїв, які вивезли на виставку ще до анексії Росією півострова.
"Хоча експонати музею походять із Криму і в цьому сенсі також можуть розглядатися як спадщина Криму, вони є частиною культурної спадщини України", — йдеться у повідомленні суду.
У рішенні вказали, що музейні експонати передадуть до Державного історичного музею України в Києві "до стабілізації ситуації в Криму".
Там назвали це тимчасовим заходом.
Як відомо, ще в грудні 2016 року суд першої інстанції — окружний суд Амстердама — ухвалив рішення повернути "скіфське золото" Україні. Суто бюрократична, на перший погляд, суперечка між музеями та міністерствами різних країн за ці роки перетворилася на запеклу політичну баталію за участі найвищих державних посадовців України та Росії.
Але навіть це рішення може стати не останнім в епопеї "скіфського золота".
Переможена сторона напевно оскаржить його в касаційній інстанції — Верховному суді Нідерландів. Російські ЗМІ припускали, що розгляд справи в цьому суді може затягнути процес ще приблизно на два роки.
Однак, як відзначають співрозмовники ВВС, згідно з нормами голландського права судове рішення починає діяти після рішення апеляційного суду.
Тому теоретично можливий варіант, при якому "скіфське золото" залишить Амстердам вже впродовж найближчих місяців.
Почалася ця історія влітку 2013 року, коли з експонатів київського Музею історичних цінностей та ще чотирьох музеїв, розташованих у Криму, сформували колекцію з 584 експонатів (понад дві тисячі предметів) вартістю близько мільйона євро.
Так з'явилася виставка "Крим — золото і таємниці Чорного моря". Значно пізніше її назвуть "скіфським золотом" — що не зовсім коректно, оскільки далеко не всі експонати колекції мають стосунок до скіфів, і поготів не всі є золотими: велика її частина - це бронзові, керамічні й навіть дерев'яні вироби.
В рамках рутинної міжнародної культурної співпраці в липні 2013 року колекція виїхала у німецький Бонн. Там, у Рейнському крайовому музеї, виставка пережила початок українського Євромайдану і зустріла новий, 2014 рік.
На початку лютого 2014-го, згідно з підписаним контрактом, експонати перевезли в Амстердам, в музей Алларда Пірсона, де їх мали демонструвати до кінця серпня. Тут виставка пережила зміну влади в Україні, а потім і не визнану ані Україною, ані Нідерландами анексію Росією Криму — місця, звідки походила левова частка її експонатів і куди за замовчуванням їх мали повернути.
У Києві відразу звернули увагу на потенційні ризики ситуації, що склалася.
Вже наприкінці березня 2014 року тодішній український віцепрем'єр з гуманітарних питань Олександр Сич заявив, що, за його інформацією, російська влада має намір вивезти експонати кримських музеїв, які перебувають на виставках за межами України, до Ермітажу.
Тому український уряд ухвалив рішення передати усі такі експонати безпосередньо у розпорядження Міністерства культури України.
Мінкульт, своєю чергою, заочно вилучив ці експонати у кримських музеїв та передав їх на зберігання до київського музею історії України.
Протокольне листування між Києвом, Кримом і Амстердамом прогнозовано не мало результатів, і в січні 2015 року окружний суд Амстердама почав розгляд позову чотирьох кримських музеїв проти музею Алларда Пірсона з вимогою віддати "скіфське золото" саме їм.
Тоді ж як третя сторона до справи приєдналася Україна, що вимагає повернути експозицію до Києва.