Побачивши новини 24 лютого 2022 року, Андрій вирушає в Україну, до своїх. Вічна слава Герою! Андрій Іванович Бать народився 28 травня 1993 року в селі Верхня Липиця на Рогатинщині. Змалку був дуже здібним, розумним, працьовитим хлопцем. Відмінно вчився в школі, дуже любив математику, мав багато друзів та був чудовим сином. Після уроків хлопчина спішив додому, бо там завжди була робота, потрібно допомогти. І з легкістю все виконував, адже допомагало чудове логічне мислення, повідомляють "Вікна" з посиланням на інформацію Рогатинської громади.
У 2009 році наш земляк закінчив Верхньолипицьку ЗОШ І-ІІІ ступенів і вступив у фаховий коледж електронних приладів Івано-Франківського технічного університету нафти і газу, обравши спеціальність «Комп‘ютеризовані технології». У 2012-2013 роках пройшов підготовку в армії. Відтак доля закинула його на поліцейську службу. З вересня 2013-го виконував обов’язки інспектора патрульної служби.
У 2013 році одружився, за рік у них з дружиною Юлею народилась чарівна донечка Діана. Здавалося б, є все потрібне для щастя трьох, стільки мрій та планів. Але розпочата росією війна на Донбасі ще у 2014-му внесла свої корективи у життя молодої сім’ї.
Свій шлях воїна Андрій Бать розпочав ще у 2015 році, коли із Рогатинського відділу поліції вирушає захищати цілісність нашої держави. Весь цей час Юлія з немовлятком та батьки чекають свого Захисника вдома. І після нескінченних ночей з молитвою він нарешті повертається до родини.
2022-ий… Андрій Бать за кордоном. Побачивши новини 24-го лютого, вирушає в Україну, до своїх.
Безмежна черга на кордоні, довга дорога додому. Короткі обійми з рідними й Андрій з наплічником спішить у місцевий військкомат.
«росія не зупиниться. Я їду туди, щоб вас захистити», — заспокоює боєць дружину у сльозах.
Далі були Полтава, Суми, Харків, Запорізька область… Географія важких боїв, у яких бере участь відділення Андрія Батя. Він чудовий керівник для своїх побратимів. Навіть після складних боїв і контузії - з ними, пліч-о-пліч.
Цілеспрямований, виважений, вольовий — він серед кращих і в умовах війни. Звільняючи землю від окупанта на Запорізькому напрямку у складі 102 сталевої бригади, 75 батальйону, наш захисник отримав звання «Молодший сержант». А 13 березня цього року був нагороджений почесним нагрудним знаком «Золотий хрест» Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного.
У свято останнього дзвінка дев’ятирічна Діанка, яка, як дві каплі води, схожа на татка, отримувала численні грамоти. Кожну із них розумна і талановита дівчинка присвятила Андрію. Він у неї Герой, тож хотіла потішити своїми маленькими успіхами. Мріяла показати кожну із них при зустрічі.
Але 11 червня під час важких боїв у Гуляйполі Запорізької області тата не стало.
Без рідної людини залишились дружина Юлія, донька Діана, батьки Іван та Оксана, сестра Світлана з сім‘єю та бабусі Ганна, Ярослава, дідусь Мирон.
"Рогатинська міська рада висловлює щире співчуття родині загиблого Захисника. Хай Господь дасть сили Вам пережити це невимовне горе", — йдеться у співчутті земляків.
